Справа № 2-а-882/2010р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Суббота М.І.
при секретарі Соловйової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка звернулася з адміністративним позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі незаконними з приводу нездійснення підвищення до пенсії їй як дитині війни, так як вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та її підвищення на 30% як дитині війни, однак їй було відмовлено в перерахунку на підставі чого він просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача здійснити вище зазначений перерахунок пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди з 09.07.2007р по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 01 жовтня 2010 року відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та просить зобов’язати відповідача виплачувати вказану доплату до пенсії з жовтня 2010 року в подальшому. Також позивачка просить відновити пропущений строк для подання позову, пропущеного з поважних причин та відстрочити оплату судових витрат згідно ч. 1 ст. 88 КАС України.
Справу просила розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення , відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на його необґрунтованість, та вважає дії відповідача правомірними та такими що відповідають законодавству України, яке діяло на час таких виплат та просив суд розглянути справу без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.6-7) судом встановлено, що позивач дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі. При цьому позивач дійсно звертався із заявою до відповідача про перерахунок пенсії та виплати йому недоплачених сум, але відповідач відмовив йому в задоволенні заяви, про що свідчить письмова відповідь на а.с.9.
Враховуючи вищенаведене та вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2007 році суд зазначає наступне.
Так, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вищезазначені положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були чинними в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України), а тому відповідач був зобов’язаний протягом цього періоду нарахувати та виплатити позивачу щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом враховується, що ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 липня – 410 грн.06 коп., з 01 жовтня 2007 року – 415 грн.11 коп.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2008 році суд зазначає наступне.
Так, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2008 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати дітям війни щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком були визнанні чинними з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України).
Разом з тим, 28.05.2008р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008р. – 48 грн.10 коп., з 01.07.2008р. – 48 грн.20 коп., з 01.10.2008р. – 49 грн.80 коп.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які регулюють порядок обчислення та виплати щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни», суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обовьязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях.
При цьому судом враховується, що ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії за період з 01.01. 2009р. по жовтень 2010 р., суд зазначає наступне.
Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст..54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн., а згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 листопада 2009 року становить 573 гривні.Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», прожитковим мінімум для осіб , які втратили працездатність становить з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня – 709 грн.
Таким чином суд вважає, що нарахування та виплата у 2009 р. та період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього суд, на підставі ст.. 100,102 КАС, вважає за необхідне поновити позивачці строк для подання позову, який вона пропустила з поважних причин.
Оскільки згідно ст. 4 п. 34 Декрету КМУ, відповідач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за необхідне віднести їх за рахунок держави.
Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому, то суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги так як відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача на вчинення певних дій на майбутнє, у зв’язку з чим позовні вимоги в цієї частині позову є необґрунтованими.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк для подання позову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 01 жовтня 2010 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 жовтня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
На постанову може бути подана та апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: