Справа № 2 – а – 169                                                                                                                                2010 р.

  П О С Т А Н О В А  

Іменем України  

             15 листопада 2010 року                                                                           смт Криве Озеро

Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання  протиправним рішення, щодо відмови здійснити перерахунок  соціальних виплат як «дитині війни» та зобов’язання вчинити певні дії,  

  в с т а н о в и в :  

       ОСОБА_1 05 листопада 2010 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області (далі УПФ) про визнання рішення протиправним та зобов’язання провести перерахунок і виплатити підвищення до пенсії з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року.  

Свої вимоги обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «дитина війни» та, відповідно до  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195- IV ), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

 Посилаючись на те що виплати підвищення  до пенсії  проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено Законом № 2195- IV розмірі, при зверненні до відповідача в жовтні 2010 року, в проведені перерахунку вказаної соціальної виплати відмовлено, позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

  В запереченні на позов відповідач позов  не визнав, зіславшись на відсутність порядку визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», а також фінансового незабезпечення із Державного бюджету Пенсійного фонду по згаданим виплатам.

Із  матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно пенсійного посвідчення серії АЗ № НОМЕР_1 отримує пенсію за віком  та відноситься до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.  Згідно зі статтею  6 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Між тим, соціальна виплата дітям війни у 2006 році не була запроваджена.  

У 2007 році дію статті 6 Закону  № 2195- IV, щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни було зупинено.

У 2008 році в редакцію статті 6 Закону № 2195- IV внесені зміни Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України »від 28 грудня 2007 року № 107- VI  (пункт 41 розділ ІІ), (далі Закон № 107 – VI/2007), відповідно до яких «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Саме на підставі вказаної норми та в такому розмірі відповідачем проводяться виплати дітям війни з 01 січня 2008 року.  

У 2010 році позивачка отримує щомісячно соціальну виплату як «дитина війни»  по 49,8 грн.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІV у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Закону України № 107 - VІ/2007 відповідно до якого проводяться соціальні виплати дітям війни у 2010 році втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані.  

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.  

Згідно ч. 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору,  або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Крім того ч. 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що соціальні гарантії дітям війни, встановленні цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України № 2195 – ІV і виплачувати позивачкі підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, а з 22 травня 2008 року без обмеження строком.

Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону № 2195- IV  позивачкі не провело, про свою відмову повідомило в відповіді № 303 – Є від  12 жовтня 2010 року, рішення про останнє не приймалося, чим допустило протиправну бездіяльність, тому права позивачки як «дитини війни»  підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог в межах строку звернення до адміністративного суду, враховуючи законодавчо встановлені правила про початок та закінчення перебігу строку, визначеного місяцями.  

Посилання відповідача у запереченні про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також на відсутність бюджетних коштів для забезпечення доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на УПФ законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІV від 18 листопада 2004 року,  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 – VІ від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України  № 10 – рп від 22 травня 2008 року,  керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 1832 КАС України,  

п о с т а н о в и в :  

 Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі  Миколаївської області протиправною.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі здійснити перерахунок підвищення  до пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.  

  СУДДЯ : (підпис)  

Копія вірна:  

Суддя Кривоозерського  

районного суду                                                                                           Л.Л.Микитей