Личаківський районний суд м. Львова  

__________________________________________________________________________________________________________________  

Справа № 2-1430/10                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

18 листопада 2010 року           Личаківський районний суд м. Львова  

  в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.  

при секретарі – Заставній С.Л.  

з участю позивача – ОСОБА_1  

представника відповідача – Бойко Р.І.  

  розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Селянського комерційного банку «Дністер» про стягнення коштів, суд –  

  в с т а н о в и в:  

  Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути суму банківського вкладу по договору банківського вкладу (строковий) № 51108/4 «Стандартний» в доларах США та виплатою процентів в кінці терміну від 25.07.2008р. в розмірі 4 000 дол. США та проценти на банківський вклад, по договору банківського вкладу (строковий) № 203504 «Стандартний» в доларах США та виплатою процентів в кінці терміну від 08.08.2008р. в розмірі 7 000 дол. США та проценти на банківський вклад. Також просить стягнути три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов’язання та судові витрати.  

У судовому засіданні позивач позов підтримала в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, мотивуючи тим, що, уклавши з відповідачем строкові договори банківських вкладів, всупереч умов таких після закінчення терміну розміщення депозитів, відповідач такі разом з нарахованими відсотками вчасно не повернув. Враховуючи те, що вклади повернуто разом з нарахованими процентами на такі, вважає, що, за порушення зобов’язання, слід стягнути три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов’язання. Також просить стягнути судові витрати по справі, понесені нею у зв’язку з подачею позову до суду. У підтвердження вимог покликається на копію договорів банківського вкладу та інші документи, які просить вважати вичерпними в обґрунтування позову.  

Представник відповідача Бойко Р.І. по належній довіреності від 26.05.2010р. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, мотивуючи належним виконання зобов’язання 30.04.2010р. шляхом виплати основних вкладів та процентів на банківські вклади фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи вимоги банківського законодавства, вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, оскільки протягом дії мораторію та відкриття ліквідаційної процедури банку штрафні санкції не нараховуються.  

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких мотивів.  

У судовому засіданні встановлено, що 25 липня 2008 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу (строковий) № 51108/4 «Стандартний» в доларах США та виплатою процентів в кінці терміну, 8 серпня 2008 року – договір банківського вкладу (строковий) № 203504 «Стандартний» в доларах США та виплатою процентів в кінці терміну (а.с.4, 7).  

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов’язання сторін.  

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору.  

Встановлено, що позивачем належно виконано умови договорів, внесено кошти на депозитні рахунки в сумі 4 000 дол. США та 7 000 дол. США відповідно, що підтверджено представником відповідача.  

У відповідності до п.2.3 та п.3.3. укладених договорів на дату повернення депозиту, а саме 25.08.2009р. та 08.09.2009р., Банк повинен був повернути вкладнику суми внесених ним коштів та виплатити проценти в кінці терміну депозиту, разом з поверненням основної суми депозиту. Як встановлено судом, і це не заперечено позивачем, банківські вклади та нараховані проценти повернуто останній.  

Вирішуючи питання обґрунтованості підтриманого позивачем позову в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, то, враховуючи вимоги ст.ст. 85, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», законних підстав для задоволення цих вимог немає, оскільки суми штрафних санкцій обраховані в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та ліквідації банку.  

Враховуючи наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову в цілому.  

Тому правових підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат за подання позовної заяви немає.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 533, 611, 1058-1061 ЦК України, суд –  

  в и р і ш и в:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Селянського комерційного банку «Дністер» про стягнення коштів відмовити за безпідставністю вимог.  

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя                         Т.А. Гірник