справа № 2а-1461/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі :
головуючого-судді Ліуша А.І.
при секретарі Спанчак О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Балущака Богдана Андрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Балущака Б.А. від 10.03.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП. Вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з порушенням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не вчиняв, немає жодних доказів, що було порушено будь-які правила дорожнього руху. Просить поновити строк звернення до суду, позов задоволити, постанову скасувати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задоволити .
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст.128 КАС України, суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 грн. за те, що ОСОБА_1 10.03.2010 року о 17.50 год. у м.Львові на вул. Городоцькій, керуючи автомобілем марки «Фіат Тіпо» д.н.з. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 90 км./год.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності відповідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вказаних статей, суб’єктом оскарження, при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події та не додано належних доказів, що прилад «Беркут», яким згідно постанови проводилось вимірювання швидкості пройшов калібрування та метрологічну атестацію, як цього вимагає ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причина пропущення строку звернення до суду є поважною, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів лише після отримання оскаржуваної постанови поштою, а саме: 21.06.2010 року, а тому такий слід поновити.
Оскільки відповідачами не представлено суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
строк звернення до суду поновити.
Позов задоволити повністю.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Балущака Богдана Андрійовича серії ВС №226025 від 10 березня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення та визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, притягнення до адміністративної відповідальності, накладення стягнення у виді 260,00 гривень штрафу скасувати за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.І.Ліуш