справа № 2а-1379/10  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  5 листопада 2010 року         Залізничний районний суд міста Львова  

  у складі :  

головуючого-судді       Ліуша А.І.  

при секретарі         Спанчак О.Г.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, інспектора Відділення державної патрульної служби Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Гриника Василя Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-  

  В С Т А Н О В И В :  

позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що постановою інспектора Відділення державної патрульної служби Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Гриника В.В. від 11.05.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП. Вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з порушенням вимог чинного законодавства. Просить позов задоволити, постанову скасувати.  

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задоволити   .  

    Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст.128 КАС України, суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.  

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

  Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 11.05.2010 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що ОСОБА_1 11.05.2010 року о 09.15 год. у м.Львові на перехресті вул. В.Великого -  Кн.Ольги, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 не надав переваги в русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переході.  

  Згідно ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.  

  Суд вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення безспірно підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11.05.2010 року, зі змістом якого позивача було належним чином ознайомлено, про, що свідчить його підпис у даному протоколі. Крім того, з письмового пояснення позивача у протоколі вбачається, що він не помітив пішоходів та зазначив, що порушувати ПДР більше не буде, чим ствердив факт вчинення правопорушення.  

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.  

Однак суд вважає, що позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правовопорушення, також позивач, в судовому засіданні, підтвердив, що на нерегульованому пішохідному переході під час здійснення ним руху перебували пішоходи, однак рухались вони по сусідній полосі дорожнього руху.  

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, позивачем не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження, тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

  Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 293, 294 КУпАП, -  

  П О С Т А Н О В И В :  

  у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, інспектора Відділення державної патрульної служби Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Гриника Василя Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю позовних вимог.    

  Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

    Суддя:               А.І.Ліуш