КОПІЯ

Личаківський районний суд м. Львова  

__________________________________________________________________________________________________________________  

Справа № 2-3248/10                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 листопада 2010 року                     Личаківський районний суд м. Львова

 в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.

         при секретарі – Заставній С.Л.

    з участю представника позивача – Мартиняк Л.Т.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

  в с т а н о в и в:  

 Позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як правонаступник прав та обов’язків ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся в суд із позовом до відповідачів, який у встановленому законом порядку уточнив та збільшив заявою від 14.09.2010р. і в кінцевому просить ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість по кредитному договору № 22-215/152 від 30.11.2007р., укладеному між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_2, та по договору про відкриття кредитної лінії № 22-021С/253кл від 05.12.2008р. станом на 14.09.2010р. в розмірі 61 005 грн. 21 коп.  

У судовому засіданні представник позивача Мартиняк Л.Т. по належній довіреності від 06.02.2010р. вимоги підтримала, пояснила, що 30.11.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 22-215/152 (далі договір № 1). Відповідно до укладеного договору № 1 позичальник отримав кредит у розмірі 49 185 грн. під 12,7 % річних для придбання автомобіля з кінцевою датою повного погашення кредиту до 30.11.2014 року, встановлено графік зниження заборгованості. Вказала, що позичальник повинен був в період з 30.11.2007р. по 29.11.2008р. сплачувати щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця 819,75 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитними ресурсами, а у період з 30.11.2008р. по 29.11.2014р. з 1 по 10 число кожного місяця в рахунок погашення заборгованості по кредитному зобов’язанню – в розмірі 546,50 грн. Крім того, відповідно до укладеного договору про відкриття кредитної лінії № 22-021С/253кл від 05.12.2008р. (далі договір № 2) відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні ресурси з кредитним лімітом в розмірі 2 484 грн. під 25 % річних на строк до 05.12.2009р. та зобов’язався їх погашати з 1 по 10 число кожного місяця рівними частинами в розмірі 1/11 частини від суми отриманих кредитних ресурсів відповідно до графіка зниження розміру заборгованості. У зв’язку з цим, з метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника по кредитних договорах, між банком і відповідачами 30.11.2007р. укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель – ОСОБА_3 взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник. Однак, в ході виконання умов кредитних договорів позичальник не проводив сплату кредитних ресурсів та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановлених графіків, чим порушив взяті на себе зобов’язання. Тому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту та по відсотках, а також пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання відповідно до п.п.3.2., 4.1., 4.3., 6.1. договору № 1 та п.п.3.2., 4.3., 6.1. договору № 2. Тому просить позов задоволити.

 Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис, виконаний 27.09.2010р. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Подана до суду заява про відкладення розгляду у зв’язку з хворобою, не може бути розцінена судом, як неявка з поважних причин за відсутності підтверджуючих доказів. Враховуючи період часу від дати отримання рекомендованого повідомлення – 27.09.2010р. до дати судового розгляду справи – 15.11.2010р., такий слід вважати достатнім для можливості висловлення ставлення до заявлених позовних вимог.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що 30 листопада 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22-215/152. Відповідно до п.п.2.1., 2.3., 3.2., 4.1 договору № 1 позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 49 185 грн. під 12,7 % річних для придбання автомобіля з визначеною датою повернення кредитних ресурсів до 30.11.2014р., встановлено графік зниження розміру заборгованості, який є невід’ємною частиною договору (а.с.26-30). Крім того встановлено, що на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 22-021С/253кл від 05.12.2008р. відповідач ОСОБА_2, відповідно до п.п.2.1., 3.1., отримав кредитні ресурси з кредитним лімітом в розмірі 2 484 грн. під 25 % річних на строк до 05.12.2009р., встановлено графік зниження розміру заборгованості, який є невід’ємною частиною договору (а.с.32-34).

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов’язання сторін.  

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Встановлено, що позивачем належно виконано умови договору № 1, надано кредит в сумі 49 185 грн. шляхом перерахунку на позичковий рахунок відповідача ОСОБА_2, про що свідчить меморіальний ордер № 2184142 від 30.11.2007 року (а.с.25), та умови договору № 2 про відкриття кредитної лінії на суму 2 484 грн.

У відповідності до вимог п.п.3.2., 4.3. договору № 1 позичальник зобов’язався повернути кредитні ресурси та сплатити проценти за користування кредитними ресурсами в період з 30.11.2007р. по 29.11.2008р. щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця в розмірі 819,75 грн., у період з 30.11.2008р. по 29.11.2014р. з 1 по 10 число кожного місяця – щомісячно в розмірі 546,50 грн. П.п.6.1. передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

У відповідності до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Пунктом 3.5. договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення позичальником кредитних ресурсів, передбачених кредитним договором.

Крім того, у виконання п.п.3.2., 4.3. договору № 2 позичальник зобов’язався повернути кредитні ресурси та сплатити проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були видані кредитні ресурси, рівними частинами в розмірі 1/11 частини від суми отриманих кредитних ресурсів відповідно до графіка зниження розміру заборгованості. Згідно п.п.6.1., за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Як встановлено судом, станом на 14.09.2010р. загальна сума заборгованості по кредитних зобов’язаннях ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» становить 61 005,21 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем ОСОБА_2 умов вище вказаних кредитних договорів, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов’язань.

При цьому слід врахувати, що з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідно до договору поруки, укладеного 30 листопада 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 і ОСОБА_3, остання виступила поручителем за невиконання чи неналежне виконання позичальником кредитних зобов’язань (а.с.36-37), погодилася з умовами договору поруки, скріпивши його своїм підписом .  

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.    

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги, що за невиконання ОСОБА_2 кредитних договорів відповідальність за порушення зобов’язання слід покласти і на поручителя – відповідача ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить до висновку про підставність позову і ухвалює про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості по кредитних договорах в розмірі 61 005,21 грн.  

При цьому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 543, 553, 554, 1052, 1054 ЦК України, суд –

  в и р і ш и в:  

 Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору № 22-215/152 від 30.11.2007р. та по договору про відкриття кредитної лінії № 22-021С/253кл від 05.12.2008р. станом на 14.09.2010р. в розмірі 61 005 грн. 21 коп., 730 грн. 04 коп. судових витрат, а всього 61 735 (шістдесят одну тисячу сімсот тридцять п’ять) грн. 25 (двадцять п’ять) коп.  

На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачами може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя      (підпис):

З оригіналом згідно:

Суддя                                                    Т.А. Гірник