Судове рішення #11990002

                                              №2 -5345/2010р.                  

                          Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и  

 22 жовтня 2010  року                                                                                  

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді:                                     Стахової Н.В.

при секретарі судового засідання:             Ісауловій Н.В.  

за участю прокурора                                   Ковальова Д.Ю.                       

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Лисичанська в інтересах ОСОБА_1,   держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_2, треті особи – Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради, ОСОБА_3  про  позбавлення  батьківських  прав

                                  В С Т А Н О В И В:

 

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач  злісно  ухиляється  від виконання батьківських обов’язків  щодо виховання свого сина  малолітнього ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1,  не піклується про його здоров’я, фізичний,  психічний та  духовний розвиток. Малолітня дитина  мешкає разом  ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 з травня 2007 року, отримує все необхідне для розвитку: лікування, спеціалізоване навчання, повноцінне харчування, оздоровлення, розвиваючі іграшки, одяг. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, має діагноз легка розумова відсталість, загальний недорозвиток мовлення І ступеню. Відповідачка  не створила  для дитини необхідні умови  проживання, не виконувала  рекомендації  лікарів, не приводила дитину для щеплень, не працювала, зловживала спиртними напоями.   Згідно клопотання секретаря  Новодружеської  міської  ради ОСОБА_2 характеризується  з негативної сторони, веде себе агресивно, на зауваження сусідів реагує  неадекватно, б’є дитину, зловживає спиртними напоями, міняє співмешканців, у зв’язку з чим дитина  залишається без догляду.  Родичі дитини, яким мати  написала телеграму, приїхали з Росії і запропонували  оздоровитися   їй та дитині. Разом з сином ОСОБА_2  виїхала  до м. Узлова  Тульської області. ОСОБА_3 оформила дитину  у муніципальний  дошкільний  освітній заклад дитячий сад  компенсуючого   типу № 10 з 01.09. 2007 року, ОСОБА_2 було запропоновано  відвідування дитячого  садка та  проживання  дитини у родичів. Хлопчик почав  займатися з логопедом, психологом та дефектологом. У подальшому  в садку утворилася  логопедична група, яку відвідував ОСОБА_1. ОСОБА_2 видала  ОСОБА_3 довіреність, посвідчену  приватним нотаріусом  Узловського нотаріального округу  Тульської області, в якій  довірила ОСОБА_3  бути її представником  в усіх компетентних  органах і установах  для оформлення  і отримання медичного полісу  на ім’я ОСОБА_1, а також представляти інтереси  дитини в усіх  медичних і педагогічних  установах. Довіреність видана строком на три  роки  до 22.10.2010 року. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  існувала домовленість, що мати дитини  влаштується на роботу,  та буде  пересилати частину коштів  на утримання дитини.  За цей час ОСОБА_3 обстежила хлопчика  в Тульській  обласній  дитячій лікарні, проводила курси  масажу, дитина  у 2008  - 2009 рр.  була на оздоровленні на морі. Заняття  з психологом, дефектологом, логопедом призвело до покращення  речі дитини,  моторики, розширився  активний  та пасивний словар, він почав розрізняти колір, форму, краще  орієнтуватися у просторі. Робить успіхи  у малюванні, любить збирати пазли та будувати з кубиків.     Згідно до акту  обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1  мешкає в двокімнатній квартирі загальною площею  48,3 кв.м. з Дуровими. У дитини  є свій ігровий куток, іграшки  та дитяча література. ОСОБА_3 виховує дитину  належним чином, турбується про її здоров’я, відпочинок, повністю забезпечує  одягом і повноцінним харчуванням. За три роки  ОСОБА_3 постійно  підтримувала зв'язок  зі спеціалістами  служби у справах дітей, телефонувала, неодноразово  надсилала листи, в яких розповідала про успіхи онука у навчанні  і спілкуванні з однолітками. ОСОБА_2  перебуває  на обліку  в управлінні Пенсійного фонду  в місті Лисичанську, отримує соціальну пенсію  у зв’язку з втратою годувальника на ОСОБА_1, у  розмірі   567 грн.36 коп. Також остання отримує  державну соціальну надбавку  по догляду  за дитиною – інвалідом  у розмірі 907 грн.50 коп. щомісячно. За три роки відповідачка надіслала дитині лише 3460 грн. Згідно довідки  з Лисичанського міського центру зайнятості ОСОБА_2  на обліку не перебуває,  не працює.  Згідно до акта  санітарно-технічного  стану квартири   ОСОБА_2  опалення в квартирі пічне, газова плита відсутня,  стан сантехнічного  обладнання задовільний, квартира придатна для  проживання. Відповідачці було винесено офіційне застереження  щодо ухилення від виконання батьківських обов’язків, але ОСОБА_2  не піклується про дитину, тому просить позбавити відповідача батьківських прав  щодо її малолітнього сина ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, передати  дитину  під опіку  органам опіки  та піклування  до встановлення опікуна , та стягнути з ОСОБА_2 аліменти   на користь тієї особи або установи  де буде виховуватися дитина  у розмірі ј  частки від усіх видів доходу  відповідача, але не менше ніж 30%  від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.  

 У судовому засіданні прокурор підтримав позовну заяву у повному обсязі, просив  її задовольнити.  

Представник  позивача у судовому засіданні  підтримала вищевикладене прокурором, просила позов задовольнити. Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача  відбудеться виключно в інтересах  дитини.

Представник органу опіки та піклування  просив задовольнити позов.  

Відповідачка   у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що ОСОБА_3 запросила її  разом з сином до себе. Побачивши дитину,  запропонувала  оформити ОСОБА_1  на деякий час до дитячого садку  компенсуючого типу. У зв’язку з цим  ОСОБА_3 була видана довіреність,   посвідчена  приватним нотаріусом  Узловського нотаріального округу  Тульської області, в якій  вона довірила  ОСОБА_3  бути її представником  в усіх компетентних  органах і установах  для оформлення  і отримання медичного полісу  на ім’я ОСОБА_1, а також представляти інтереси  дитини в усіх  медичних і педагогічних  установах. За три роки вона  приїжджала до сина, пересилала йому гроші,  але  останнього часу  ОСОБА_3 почала перешкоджати їй у зустрічах з дитиною. У березні 2010 року вона вимушена була   викрасти дитину з дитячого садку,  але на залізничному вокзалі  правоохоронці не дозволили забрати дитину та повернули її ОСОБА_3. Вона неодноразово зверталася до  правоохоронних органів Російської Федерації з метою  повернути їй дитину,  яку  насильно утримує ОСОБА_3.  Остання настроює дитину проти неї, але хлопчик бажає проживати разом з нею. Допомогу вона оказувала дитині відповідно до її доходів, але ОСОБА_3  вимагала  більш коштів, які вона не в змозі   була висилати. На цей час  вона  працевлаштувалася,  зробила ремонт у квартирі, купила  одяг для сина. Просить суд  відмовити у позові .

Третя особа ОСОБА_3   у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, суду пояснила, що з 2007 року піклується про здоров’я хлопчика, його  фізичний,  психічний та  духовний розвиток. ОСОБА_2  батьківських обов’язків щодо дитини не виконує. Коштів, яких вона висилає недостатньо для утримання хлопчика.   Умов для проживання  дитини у неї не має. Хлопчик називає її бабусею, а  чоловіка – дідусем.  Дитина нервує через те, що їй   необхідно буде повернутися до матері, оскільки не бажає проживати разом з нею.

Суд, заслухавши  пояснення прокурора, представника позивача та третьої особи, відповідача, третьої  особи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлено, що   відповідачка ОСОБА_2  є матір’ю  малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини  ОСОБА_4  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2.  

10.04 2007 р. головним спеціалістом  ОСОБА_5  було винесено офіційне застереження  ОСОБА_2  щодо ухилення від виконання нею  батьківських обов’язків.

Згідно довідці ЛКП «Паспортна служба»  від 25.02.2010 року  ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 зареєстровані  за адресою АДРЕСА_2

Орган опіки та піклування  в особі служби  у справах дітей  Лисичанської міської ради дійшов висновку  про доцільність позбавлення  ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3  року батьківських прав.  

Згідно зі ст.164 СК України  однією з підстав для позбавлення батьківських прав  є ухилення батьків   від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Як вбачається з матеріалів  справи та не заперечується сторонами,   малолітній ОСОБА_1 з 2007 року   проживає  у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, у зв’язку  з відвідуванням  муніципальної  дошкільної освітньої установи  -  дитячого  садку компенсуючого  типу № 10 м. Узлова Тульської області.  

Відповідачка уповноважила ОСОБА_3 бути  її представником  відносно малолітнього ОСОБА_1 строком на три роки, про що свідчить довіреність, посвідчена  приватним нотаріусом  Узловського нотаріального округу  Тульської області,

З листів ОСОБА_2 до служби у справах дітей  Лисичанської міської ради, до уряду Російської Федерації, Узловської міжрайонної прокуратури Тульської області,  міністерству внутрішніх справ Російської федерації, податкової служби Російської Федерації,   вбачається, що остання неодноразово зверталася за допомогою про  усунення перешкод, які чинить їй ОСОБА_3   у поверненні  малолітнього  сина.  

Службою у справах  дітей Лисичанської міської ради  (а.с.60) ОСОБА_2 було рекомендовано не переривати  занять дитини з дефектологом, психологом, логопедом у муніципальному  дошкільному  освітньому дитячому садку  компесуючого типу № 10 м. Узлова  Тульської області  до закінчення 2009-2010  навчального року.  

23.01.2010 року ОСОБА_2 була скасована довіреність  від 22.10.2007 року, видана на ім’я ОСОБА_3

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність   у даному випадку  винної поведінки ОСОБА_2. Достатніх та переконливих  доказів щодо умисного ухилення відповідача від виконання нею  батьківських обов’язків  суду не надано.  

Що стосується твердження ОСОБА_3 про те, що дитині  подобається з нею проживати, то вказана обставина є лише турботою  про хлопчика, але не є  достатньою  підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164 СК України, ст.10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

                                     В И Р І Ш И В

 

У задоволенні позову  прокурора м. Лисичанська в інтересах ОСОБА_1,   держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_2, треті особи – Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради, ОСОБА_3  про  позбавлення  батьківських  прав  відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не  були присутніми  у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення   ,  можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

      

      Суддя:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація