Судове рішення #11988006

Справа № 11-554/10           Головуючий в І інстанції   Квятковський  М.С.  

ст. 289 ч.3 КК України         Доповідач в апеляційній інстанції   Хомицький А.М.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  м. Луцьк                   19 листопада 2010 року  

  Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області у складі:  

головуючого судді –   Хомицького А.М.,  

суддів –   Польового М.І., Лозовського А.О.,  

за участю прокурора –   Старчука В.М.,  

засудженого –   ОСОБА_2,  

  розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Луцького району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 вересня 2010 року, яким  

  ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Борислав Львівської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, одна із яких є інвалідом з дитинства І групи, не працює, раніше не судимий, -  

засуджений за ст.289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна.  

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено із підписки про невиїзд на тримання під вартою, негайно взято його під варту в залі судового засідання.  

Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_2 час перебування його під вартою із 17 червня по 17 вересня 2009 року.  

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та цивільного позову у справі.  

  Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області , -  

В С Т А Н О В И Л А :  

  За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 13 червня 2009 року, близько 20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на території станції технічного обслуговування транспортних засобів приватного підприємця ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, з метою покататися, незаконно заволодів автомобілем «Форд», р.з. НОМЕР_1, належним ОСОБА_4, вартістю 194 030 грн., що більш як у двісті п’ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину. Керуючи даним транспортним засобом в м. Луцьку, під час вчинення маневру повороту праворуч на вул. Ківерцівська, не справився з керуванням автомобіля, внаслідок чого скоїв зіткнення з бетонною огорожею. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження і вартість відновлювального ремонту складає 318 396 грн. 23 коп., що є недоцільним, так як матеріальні збитки перевищують ринкову вартість даного автомобіля.  

    У поданій на вирок апеляції помічник прокурора Луцького району просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати у зв’язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання у виді позбавлення волі. Посилається на те, що судом не враховано, що засуджений умисно вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку із чим було завдано велику матеріальну шкоду потерпілій.  

    Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про скасування вироку, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція помічника прокурора до задоволення не підлягає.  

    Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.  

  Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.  

    Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.  

    Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся у вчиненому, має на утриманні двоє малолітніх дітей, із них одну дитину – інваліда з дитинства, а тому суд обґрунтовано ці пом’якшуючі покарання обставини визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначив покарання за ч.3 ст. 289 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за цей злочин.  

  Врахувавши практично і всі обставини, на які посилається в апеляції помічник прокурора, суд призначив ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.  

  Посилання помічника прокурора на неврахування судом того, що засуджений завдав потерпілому велику матеріальну шкоду, є безпідставними, оскільки вищевказана обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, за яким   ОСОБА_2 визнаний винним, тому, згідно ч.4 ст. 67 КК України, ця обставина не може ще раз враховуватись при призначенні покарання як така, що його обтяжує.  

    А тому підстав для скасування вироку та постановлення нового, про що ставиться питання в апеляції помічника прокурора, колегія суддів не вбачає.  

    На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -  

  У Х В А Л И Л А :  

    Апеляцію помічника прокурора Луцького району залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 13 вересня 2010 року щодо   ОСОБА_2   - без зміни.  

    Головуючий         /підпис/         А.М. Хомицький  

    Судді         /підпис/         М.І. Польовий  

            /підпис/         А.О. Лозовський  

  __________________________________  

З оригіналом згідно:  

Заступник голови  

Апеляційного суду Волинської області                    А.М. Хомицький  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація