Справа № 2-2036-2010 рік
САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Рішення
Іменем України
1. листопада 2010 року
Сакський міськрайсуд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Дема АВ,
з участю позивача Діденко ВІ, представника позивача Осокіної НМ, представника відповідача Палій ВІ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій працівників Сакського РЕМ не відповідним закону, визнання незаконним та відміні протоколу засідання комісії Сакського РЕМ, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання не відповідним закону дій працівників Сакського РЕМ не відповідним закону, визнання незаконним та відміні протоколу засідання комісії Сакського РЕМ, стягнення моральної шкоди. Позов мотивує тим, що 22 травня 2009 року працівниками Сакського РЕМ був складений акт про порушення ним ПКЕЕ, в»язання нити держповерителя не відповідає стандарту, після чого комісією Сакського РЕМ була нарахована матеріальна шкода у сумі 3909,32 грн. Вважає дії працівників Сакського РЕМ не відповідними закону: акт підписала його дружина, яку ввели в оману, акт повинен був підписувати саме позивач та три працівника РЕМ; експертиза приладу обліку проведена без представника держстандарту та позивача; оскільки він не порушував нити у приладі обліку, його не мали права притягувати до матеріальної відповідальності; тобто рішення комісії не відповідає закону; також не відповідає закону відключення його від електрики 20 травня 2010 року. Крім того, вважає, що протиправними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, оскільки позивач незаконно був позбавлений побутових умов, без електричної енергії в літку, не працював холодильник, інші побутові прилади, він був змушений придбати свічки, не міг прати, помитися, приготувати їжу. Вказане потягнуло погіршення здоров»я.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та вказав, що при встановлені порушення, працівники РЕМ зобов»язані скласти акт. Більш того, дружина позивача погодилася з актом, підписала його.
Вислухавши сторони, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що позивач є споживачем електричної енергії, яку постачає йому Сакський РЕМ ВАТ «Крименерго». Між сторонами укладений договір про користування електричною енергією № 372573, яким передбачено, що сторони керуються Правилами користування електричною енергією. 22 травня 2010 року працівниками Сакського РЕМ був складений акт № 169016 про порушення ПКЕЕ ОСОБА_1, а саме: було встановлене, що нить держповерителя не відповідає стандарту. Згідно протоколу № 87 від 03 вересня 2009 року комісією РЕМ, з участю ОСОБА_1, було вирішено нарахувати споживачу суму матеріальної шкоди, яка була спричинена порушенням ПКЕЕ у сумі 3909,32 грн. При проведені перевірки за місцем проживання позивача, у зв»язку з встановленим порушенням, прилад обліку був знятий та направлений на експертизу, яка дійшла висновку, що нить держповерки не відповідає стандарту, в наслідок чого недоучет електрики складає 50%. Крім того, не відповідає катушка току, згідно з паспортом приладу – 5 ампер, а у приладі – 10 А.
Оцінюючи наведені обставини, суд вважає, що у відповідності до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленному ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнанних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Позивач звертається до суду з позовом за захистом свого порушеного права. З юридичної природи права на захист випливає, що обставини, які наводить позивач, мають засвідчити правовий характер його вимоги, бути заснованими на нормі права. Щоб отримати бажаний результат, позивач повинен навести як підставу позову ті юридичні факти, які підтверджують наявність правовідносин між позивачем і відповідачем та необхідність захисту свого права, яке випливає з цих правовідносин. Тобто позивач повинен підтвердити юридичний характер вимоги.
Виходячи з вимог позивача, суд вважає, що позивачем не доведено, що акт про порушення правил користування електричною енергією, протокол комісії про нарахування суми матеріальної шкоди, є юридичною формою рішень державного чи іншого органів, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів ціх відносин. Як вбачається з наведених документів, у їх тексті не має вираженої волі такого органу, а являють собою лише фіксацію встановленого порушеня, яке більш того позивачем не оспорюється. Акт не містить ніякої вимоги, що була б адресована позивачеві і не створює для позивача обо'язку заплатити розраховану суму.
Акт та протокол не мають для позивача обов'язкового характеру, не регулюють відносин, що виникли між сторонами та не містять ознак ані письмового правочину на виконання договору, ані акту ненормативного характеру, тому дії по його складанню не можуть бути предметом розгляду у суді. Тобто позивачем оскарження дій по складанню акта, протоколу засідання комісії, як і самого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов»язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Посилаючись на договірні відношення про оспорювання дій відповідача, не оспорюючи договір, позивач просить стягнути моральну шкоду на підставі ст.1167 ЦК України, яка передбачає стягнення шкоди з позадоговірних відносин. Оскільки правовідносини позивачем не визначені, у задоволені позову і в цієї частині належить відмовити. Незважаючи на це, також посилається на Закон України «Про захист прав споживачів».
У відповідності з Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженними Постановою Кабінета Міністрів України від 26 липня 1999 року, ст.ст.526,714, 1167 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 213 – 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі Сакського РЕМ про визнання не відповідними договору дій відповідача по складанню акта про порушення правил користування електричною енергією, нарахування суми збитків, дій працівників Сакського РЕМ, про стягнення морально шкоди, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакский міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий