№ 2-3180/2010

РІШЕННЯ

Іменем   України

м. Селидове                                                              07 вересня 2010 р.

Селидівський міський суд  Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Толкачовій І.М., розглянувши у судовому засіданні  в м.Селидове справу за позовною заявою

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про зобов”язання здійснити нарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1.,  будучи громадянином України та народившись у 1937 р., відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач  почав сплачувати доплати до пенсії  з 01.01.2008 році та в заниженому розмірі , в зв'язку з чим позивач просить поновити їй строк позивної давнини та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну доплату до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Позивач в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду надійшла довідка від УПФУ в м. Селидове про розмір здійснених виплат та в якій відповідач проти позовних вимог заперечував та просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

            Суд вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В   судовому   засіданні   встановлено,   що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1  р., є громадянином України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької  області, отримує пенсію за віком, тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20     років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р.

У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Відповідно до ст.  4 ч.   З Закону «Про прожитковий мінімум»  прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною, Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

В судовому засіданні також встановлено, що ст. 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. ця норма визнана неконституційною.

Оскільки у відповідності із ст. 152 ч.2 Конституції закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відновлено з 9 липня 2007 р.

При визначенні розміру доплати до пенсії  необхідно прийняти до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність визначено у розмірі 380 гри. з 1 січня 2007 р., 387 грн. - з 1 квітня 2007 р., 395 грн. з 1 жовтня 2007 р.Законом «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007     рік» від 15 березня 2007 р. внесено зміни у ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яким прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила
працездатність, затверджено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 406 грн. - з 1 квітня 2007р., 411 грн,  - з 1 жовтня 2007 р.

Такі ж розміри прожиткового мінімуму зазначені позивачем у позовній заяві, що впливає на визначення розміру щомісячної доплати до пенсії як дитині війни.

Разом з тим, ст. 7 Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 р. встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Із урахуванням зазначених положень розмір доплати до пенсії  необхідно визначати, виходячи із наступних сум: з 9 липня 2007 р. - 410 грн. 06 коп. (406 х 101 : 100), з 1 жовтня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. - 415 грн. 11 коп. (411x101: 100).

 В судовому засіданні встановлено, що Законом «Про Державний бюджет України на 2008 та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р.
текст ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, якою
виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. це положення вказаного Закону визнано неконституційним, тому дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р.) відновлено з 22 травня 2008 р.

              Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (853-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.Таким чином, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (включно) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

 Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 ЦПК України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного та ст. ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити.

  Зобов’язати  УПФУ в м. Селидове Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком,як дитині війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,починаючи з 01.01.2009 року до 31.12.2009 рік, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Звільнити від сплати судових витрат по справі Управління ПФУ у м. Селидове.

Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана до Донецького апеляційного  суду через місцевий суд протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя