КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-184/09 Головуючий у 1-й інстанції: Смаль І.А.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,–
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області, в якому просив:
- зобов’язати УПФУ в Сосницькому районі Чернігівської області нарахувати на її користь як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки.
Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року позов задоволено частково:
- зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 12.12.2007 р. по 31.12.2007 р. та забезпечити її виплату.
- в задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання здійснення перерахунку доплати до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню саме з 12.12.2007 р. по 31.12.2007 р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог за 2006 рік та за період з 01.01.2007 р. до 12.12.2007 р., так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 12.12.2008 р., тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог за 2006 рік та за період з 01.01.2007 р. по 30.11.2007 р. включно.
Щодо задоволених позовних вимог з 12.12.2007 р. по 31.12.2007 р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується копією посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, яка становить з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з моменту винесення Конституційним Судом рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, враховуючи річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Також, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 12.12.2007 р. по 31.12.2007 р., у зв’язку з чим підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року –залишити без задоволення.
Постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук