ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.11.2010  року                                                                      Справа № 20/52б

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                   Медуниці О.Є.

суддів                                               Бородіної Л.І.

                                                           Лазненко Л.Л.

Секретар судового засідання:            Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури:                                Гриненко С.В., посвідчення № 548

                                                          від 31.07.2008, видане прокуратурою

                                                          Луганської області, прокурор;

від кредитора –

ТОВ «Сканія Кредіт Україна»:            Мережко О.О., представник за

                                                   довіреністю б/н  від 01.11.2010;  

від боржника:                                    Шевченко М.С., представник за довіреністю б/н

                                                           від 02.08.2010;                       

арбітражний керуючий –

розпоряднику майна Сніжко О.Ю. у судове засідання не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                  Товариства з обмеженою

                                                            відповідальністю

                                                            «Сканія Кредіт Україна», м. Київ

на ухвалу

господарського суду                       Луганської області

від                                                    21.04.2010

по справі                                          №20/52б (суддя – Кірпа Т.С.)

за заявою кредитора                      Фізичної особи – підприємця

                                                     ОСОБА_8, м. Луганськ  

до боржника                                               Товариство з обмеженою

                                                             відповідальністю «Виробнича компанія

                                                             «Дорбудтехнологія»», м. Луганськ

про                                                               банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Розпорядник майна Сніжко О.Ю. не скористався своїм правом прийняти участь в судовому засіданні, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (див. поштове повідомлення із зазначенням про одержання адресатом 29.10.2010), тому судова колегія, враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі розпорядника майна.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у справі № 20/52б частково визнанні вимоги кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт України», смт. Калинівка, Макарівський район, Київська область, до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Дорбудтехнологія», м. Луганськ, у сумі 5674433 грн. 10 коп. – основний борг з урахуванням 3 % річних (4 черга) та 786694 грн. 53 коп. – пеня (6 черга), у задоволенні решти вимог (нарахованих після 08.12.2009) відмовлено; зобов’язано розпорядника майна Сніжка О.Ю. включити вимоги кредитора, ТОВ «Сканія Кредіт України», у сумі 5674433 грн. 10 коп. – основний борг з урахуванням 3 % річних (4 черга) та 786694 грн. 53 коп. – пеня (6 черга), до реєстру кредиторів у відповідності до статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство) (а.с.110-113,т.6).

Не погоджуючись з даною ухвалою, кредитор - ТОВ «Сканія Кредіт України», звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і визнати вимоги в розмірі обрахованому на дату порушення справи про банкрутство – 06.08.2009 (а.с.124-127,т.6; див. додаток до пояснень кредитора від 05.11.2010).

Боржник – ТОВ «ВК «Дорбудтехнологія», надав відзив 05.11.2010, в якому з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить апеляційну скаргу ТОВ «Сканія Кредіт України» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області - залишити без змін.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.06.2010, відповідно до статті 28 Закону України «Про судоустрій України», для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт України», смт. Калинівка, Макарівський район, Київська область, на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.04.2010 по справі № 20/52б, призначена судова колегія у складі: головуючий суддя - Медуниця О.Є., судді – Бородіна Л.І., Лазненко Л.Л.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Справа № 20/52б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Дорбудтехнологія» була порушена ухвалою господарського суду Луганської області від 06.08.2009 за заявою кредитора – фізичної особи – підприємця ОСОБА_8,                  м. Луганськ, згідно положень статей 1, 6, 7, 11 Закону про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «ВК «Дорбудтехнологія» строком на шість місяців, до 06.02.2010; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сніжка Олександра Юрійовича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.1,2,т.1).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.12.2009 визнано грошові вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_8; зобов'язано ініціюючого кредитора опублікувати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (а.с.148-150,т.1).

29.12.2009 в газеті «Голос України» № 249 (4749) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВК «Дорбудтехнологія» (а.с.17,т.2).

29.01.2010 сплинув, встановлений частиною 1 статтею 14 Закону про банкрутство, 30-ти денний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

У даний термін кредитором – ТОВ «Сканія Кредіт Україна» подано заяву без номеру та без дати до суду про грошові вимоги до боржника (заява надійшла до канцелярії суду 12.01.2010).

Кредитором заявлено вимоги на суму 6 461 127 грн. 63 коп., у тому числі: 5 577 197 грн. 18 коп. – основний борг, 97 235 грн. 62 коп. – 3 % річних та 786 694 грн. 53 коп. – пеня (а.с.1,2,т.6).

Заявою без номера і дати, що здано до канцелярії місцевого господарського суду 08.04.2010 кредитором «внесено зміни і доповнення до заяви про визнання грошових вимог та заявлено вимоги на загальну суму 13 688 639 грн. 39 коп. (а.с.95-97,т.6).

Наступною заявою без номера і дати, зданою до канцелярії суду 21.04.2010, кредитор просив визнати грошові вимоги в сумі                        12 434 007 грн. 58 коп. (11 787 889 грн. 50 коп. – основний борг,                 574 327 грн. 20 коп. – пеня і 71 790 грн. 88 коп. – 3% річних) (а.с.104,т.6).

Боржник у листі від 21.04.2010 повідомив суд про визнання ним боргу в розмірі 6 461 127 грн. (5 577 197 грн. 18 коп. – основний борг,  97 235 грн. 62 коп. - 3% річних і 786 694 грн. 53 коп. – пеня), «оскільки ця сума була заявлена у встановлений законом строк. Решта вимог не визнавалася боржником, як така, що заявлена після сплинення 30-ти денного строку визначеного статтею 14 Закону про банкрутство (а.с.109,т.6).

Із даною позицією боржника погодився суд першої інстанції і визнав грошові вимоги кредитора в сумі 6 461 127 грн. 63 коп.

Грошові вимоги кредитора базуються на грошових зобов’язаннях боржника за договорами фінансового лізингу: № 89-01112 від 27.08.2007 (а.с.51-73,т.6) та № 89-01125 від 10.10.2007 (а.с.15-38,т.6).

Відповідно до цих договорів кредитор (лізингодавець) повинен був придбати у свою власність автомобілі – самоскиди у постачальника та передати їх в лізинг боржнику, який повинен сплачувати лізингові платежі у строк, який визначений в додатку «Базові умови».

Порядок сплати лізингових платежів та їх кількість встановлені в пунктах 6.4.1; 6.4.2 договору і в графіках платежів, що є додатком № 2 до договорів фінансового лізингу.

Так, боржник повинен був сплатити авансові платежі за обома договорами протягом 30 –ти календарних днів з дня підписання сторонами відповідного договору, тобто до 10.11.2007 за договором № 89-01125 і до 27.09.2007 за договором № 89-01112.

Всі платежі за договорами сплачуються у гривнях, але сума кожного платежу обраховується в еквіваленті до Євро на дату платежу (пункт 6.3 договорів).

Перший лізинговий платіж повинен був сплачуватися за правилами: якщо дата передачі предмету лізингу за актом припадає до 15 числа місяця, то перший платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня даного місяця, якщо така передача здійснюється після 15-го числа, то перший платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня наступного місяця (пункт 6.4.2 договорів).

Всі наступні платежі (з 3-го по 48-ий) також щомісяця не пізніше останнього робочого дня.

Згідно розрахункам боргу (в тому числі: пені і 3 % річних), які були покладені судом першої інстанції в основу рішення за оскаржуваною ухвалою, кредитором було заявлено заборгованість за лізинговими платежами, які боржник повинен був сплачувати починаючи з 30.09.2008 по 30.11.2009 – за договором № 89-01125 і з 31.10.2008 по 30.11.2009 – за договором № 89-01112 (а.с.43,т.6).  

Тобто кредитор визначив розмір боргу на час подання ним заяви про грошові вимоги до суду.

Згідно пункту 15 статті 11 Закону про банкрутство – після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону про банкрутство.

Кредитор мав право подати заяви про визнання грошових вимог по основному боргу за договорами лізингу з урахуванням останнього 48-го платежу.

Конкурсний кредитор подав такі заяви тільки 08.04.2010 (а.с.95,т.6) та 21.04.2010 (а.с.104,т.6). Тобто кредитор, уточнюючи свої вимоги, включив в них як заявлені лізингові платежі так і не заявлені.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив вимоги кредитора заявлені після сплинення 30-ти денного терміну з дня публікації оголошення, адже вимоги в порядку передбаченому пунктом 15 статті 11 Закону про банкрутство також мають подаватися згідно до вимог статті 14 цього Закону, тобто в 30-ти денний термін з часу публікації.

Разом із тим, суд першої інстанції не врахував, що за первиною заявою від 12.01.2010 кредитором заявлено і основний борг, і 3 % річних та пеня станом на дату подання до суду цієї заяви, а не на дату порушення справи про банкрутство.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог Закону про банкрутство врахував неправильний розрахунок боргу (в тому числі: 3 % річних, пені), що «приводить до збитків на підприємстві кредитора».

Судова колегія з приводу зазначеного вважає наступне.

Кредитор звернувся в суд першої інстанції із грошовими вимогами на підставі статті 14 Закону про банкрутство, тобто, як конкурсний кредитор.

Згідно частини 5 статті 1 Закону про банкрутство - конкурсні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі.

Судом першої інстанції 06.08.2009 порушено справу про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно частини 24 статті 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов’язань …, термін виконання яких настав до дня введення мораторію…

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону про банкрутство - протягом дії мораторію не нараховуються пеня, штрафи, інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Отже Законом України прямо заборонено нарахування пені після введення мораторію.

Відносно 3 % річних слід зазначити наступне.

Мораторій забороняє боржнику (після його введення) здійснювати самостійно, за межами процедури банкрутства платежі по його зобов’язаннях, строк виконання яких настав до введення мораторію.

Отже боржник не повинен нести відповідальність за неоплату періодичних лізингових платежів після 06.08.2009.

Тобто пеня і 3 % річних, що нараховані після 06.08.2009 (дня порушення провадження у справі і введення мораторію) не є конкурсними вимогами і тому не повинні були визнаватися судом першої інстанції.

Щодо суми основного боргу слід зазначити наступне.

Кредитор мав право заявити грошові вимоги за всіма лізинговими платежами (в силу частини 15 статті 11 Закону про банкрутство).

Первинно кредитор подав вимоги за основним боргом на дату звернення до суду.

Заявами від 08.04.2010 (а.с.95,т.6) та від 21.04.2010 (а.с.104,т.6) кредитор просив визнати борг визначений на 06.08.2009, тобто за менший період ніж за первинною заявою. Суд першої інстанції не врахував дані обставини та визнав вимоги, в тому числі за основним боргом на 08.12.2009, тобто не врахував волю кредитора, про що зазначив скаржник в апеляційній скарзі.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей встановлених Законом про банкрутство (стаття 41 ГПК України).

Принцип диспозитивності, як один із принципів господарського процесуального права, має застосовуватися при розгляді справ про банкрутство.

Про диспозитивність свідчить право кредиторів збільшувати чи зменшувати розмір своїх вимог (стаття 22 ГПК України).

Право збільшення вимог обмежено частиною 1 статті 14 Закону про банкрутство, тобто якщо заяву про збільшення конкурсних вимог подано після сплинення 30-ти денного терміну з часу публікації, то такі вимоги не можуть бути визнанні судом, наступають наслідки передбачені                 частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство.

Зменшення кредитором своїх грошових вимог такими рамками не обмежено.

Отже суд першої інстанції мав врахувати волю кредитора щодо зменшення періоду нарахування основного боргу.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що заборгованість за грошовими вимогами з основного боргу, 3 % річних, пені має обраховуватися на дату порушення справи про банкрутство (введення мораторію) – 06.08.2009.

Сторони мають спільну думку щодо періоду нарахування та розміру базових сум основного боргу за щомісячними платежами (див. додаток до листа боржника від 05.11.2010 № 1395, уточнення розрахунку 3 % річних кредитора від 05.11.2010 № 1396, додаток до пояснень кредитора від 05.11.2010).

Сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів за обома договорами.

Судова колегія погоджується із розрахунком основного боргу наведеного у поясненнях кредитора від 05.11.2010 та додатках – розрахунках до них.

Основний борг за договором № 89-01125 підтверджується в сумі             2  023 252 грн. 27 коп. і за договором № 89-01112 в сумі                             1 843 056 грн. 03 коп., всього – 3 566 308 грн. 31 коп.

На підтвердження своїх вимог по пені і 3 % річних кредитором надано розрахунки, а боржником контррозрахунки.

Судова колегія погоджується із розрахунками сторін по 3 % річних на суму 47 516 грн. 31 коп., які є вірними та між собою ідентичними (див. уточнення розрахунків кредитора від 05.11.2010, лист боржника від 05.11.2010).

Щодо розміру пені, то судова колегія встановила, що сторони зробили свої розрахунки без врахування умов договорів, а саме пункту 6.4.2, де кінцевою датою платежу визначено останній робочий день відповідного місяця, тоді як сторони здійснили розрахунок на останній календарний день.

Крім того сторони в своїх розрахунках обрахували пеню виходячи із  24 відсотків річних від суми несвоєчасно виконаного платежу, тоді як у період її нарахування облікова ставка НБУ зменшувалася.

Так з 30.04.2008 – 12 %, з 15.06.2009 – 11 %, з 12.08.2009 – 10,25 %.           

Згідно статті 1 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» - платники грошових коштів сплачують на користь одержувача цих коштів за прострочку пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені передбачений статтею 1 зазначеного Закону, обчислюється від суми платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

Сторони в своїх розрахунках не врахували вимоги даного Закону.

Враховуючи, що боржником не заявлялося про застосування строку позовної давності передбаченого частиною 2 статі 258 ЦК України, тому пеня має обраховуватися за весь період прострочки визначений кредитором (з 01.11.2008 за договором № 89-01112 та з 01.20.2008 за договором № 89-01125 і до 06.07.2008) з урахуванням вимоги                     статті 232 ГК України щодо припинення нарахування неустойки через             6 місяців щодо прострочення певного платежу.

Отже, судова колегія не погоджується із розрахунками пені наведеними сторонами та визначила її розмір самостійно. В основу розрахунку покладено розмір щомісячних лізингових платежів наведених кредитором у розрахунках, що є додатком до «Пояснень» від 05.11.2010.

Боржник в судовому засіданні 05.11.2010 заявив, що із розміром щомісячних платежів зазначених в цих розрахунках кредитора згоден. Курс Євро – 11,07.

Отже, розмір пені за договором № 89-01125 становить 161 384 грн. (еквівалент в Євро – 14578,50), за договором № 89-01112 – 141 587, 62 грн. (еквівалент в Євро – 12790,21), що визначено за наступними розрахунками:

1) за договором № 89-01125:

з 01.10.2008 по 01.04.2009          182 дня  0,065 (2 ставка НБУ)

(15719,95 Є х 0,065) : 100 х 182 = 1859,67 Є          = 20586,5469 грн.

з 01.11.2008 по 01.05.2009           181 день  0,065 (2 ставка НБУ)

(17074,00 Є х 0,065) : 100 х 181 = 2008,75 Є   = 22236,8625 грн.

з 29.11.2008 по 29.05.2009          181 день  0,065 (2 ставка НБУ)

(16969,00 Є х 0,065) : 100 х 181 = 1996,40 Є   = 22100,148 грн.

з 01.01.2009 по 14.06.2009          165 днів   0,065 (2 ставка НБУ)

(17167,00 Є х 0,065) : 100 х 165 = 1841,16 Є   = 20381,6412 грн.

з 15.06.2009 по 01.07.2009   16 днів     0,060 (2 ставка НБУ)

(17167,00 Є х 0,060) : 100 х  16  =   164,80 Є   = 1824,336 грн.

з 31.01.2009 по 14.06.2009           135 днів  0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є х 0,065) : 100 х           135 =  1375,48 Є = 15226,5636 грн.

з 15.06.2009 по 31.07.2009    46 днів    0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є х 0,060) : 100 х   46  =   432,63 Є  = 47892,2141 грн.

з 28.02.2009 по 14.06.2009           107 днів   0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є х 0,065) : 100 х  107  =  1090,19 Є = 12068,4033 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)       

(15675,00 Є х 0,060) : 100 х   52  =   489,06 Є   = 5413,8942 грн.

з 01.04.2009 по 14.06.2009          75 днів     0,065 (2 ставка НБУ)        

(15675,00 Є х 0,065) : 100 х  75   =   764,15 Є   = 8459,1405 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)       

(15675,00 Є х 0,060) : 100 х   52  =   489,06 Є   = 5413,8942 грн.

з 01.05.2009 по 14.06.2009          45 днів     0,065 (2 ставка НБУ)  

(17974,00 Є х 0,065) : 100 х  45  =   525,73 Є    = 5819,8311 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)

(17974,00 Є х 0,060) : 100 х   52  =   489,06 Є   = 5413,8942 грн.

з 30.05.2009 по 14.06.2009   16 днів     0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є х 0,065) : 100 х  16  =  163,02 Є     = 1804,6314 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)  

(15675,00 Є  х 0,060) : 100 х   52  =  489,06 Є    = 5413,8942 грн.

з 01.07.2009 по 06.08.2009           36 днів     0,060 (2 ставка НБУ)

(16355,00 Є х 0,060) : 100 х   36  =   353,26 Є    = 3910,5882 грн.

з 01.08.2009 по 06.08.2009           5 днів      0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є х 0,060) : 100 х   5  =     47,02 Є;     = 520,5114 грн.

2) за договором № 89-01112:

з 01.11.2008 по 01.05.2009  181 день  0,065 (2 ставка НБУ)

(17130,06 Є х 0,065) : 100  х 181  = 2015,35 Є   = 22309,9245 грн.

з 29.11.2008 по 29.05.2009          181 день  0,065 (2 ставка НБУ)

(17002,00 Є х 0,065) : 100  х 181  = 2000,28 Є   = 22143,0996 грн.

з 01.01.2009 по 14.06.2009          165 днів   0,065 (2 ставка НБУ)

(17200,00 Є х 0,065) : 100  х 165  =  1844,70 Є  = 20420,829 грн.

з 15.06.2009 по 01.07.2009   16 днів    0,060 (2 ставка НБУ)

(17200,00 Є х 0,060) : 100  х  16 =  165,12 Є      = 1827,8784 грн.

з 31.01.2009 по 14.06.2009           135 днів  0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,065) : 100  х 135  = 1375,48 Є  = 15226,5636 грн.

з 15.06.2009 по 31.07.2009    46 днів    0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х  46  = 432,63 Є     = 4789,2141 грн.

з 28.02.2009 по 14.06.2009           107 днів   0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,065) : 100  х 107  =  1090,19 Є = 12068,4033 грн.          

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х 52  =           489,06 Є      = 5413,8942 грн.

з 01.04.2009 по 14.06.2009           75 днів     0,065 (2 ставка НБУ)        

(15675,00 Є  х 0,065) : 100  х 75  =   764,15 Є    = 8459,1405 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)       

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х 52  = 489,06 Є      = 5413,8942 грн.

з 01.05.2009 по 14.06.2009          45 днів     0,065 (2 ставка НБУ)  

(17974,00 Є  х 0,065) : 100  х 45  =  525,73 Є     = 5819,8311 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)

(17974,00 Є  х 0,060) : 100  х 52  =  560,78 Є     = 6207,8346 грн.

з 30.05.2009 по 14.06.2009   16 днів     0,065 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,065) : 100  х 16  =  163,02 Є     = 1804,6314 грн.

з 15.06.2009 по 06.08.2009    52 дні      0,060 (2 ставка НБУ)  

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х 52 =  489,06 Є      = 5413,8942 грн.

з 01.07.2009 по 06.08.2009           36 днів     0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х 36 =  338,58 Є     = 3748,0806 грн.

з 01.08.2009 по 06.08.2009           5 днів      0,060 (2 ставка НБУ)

(15675,00 Є  х 0,060) : 100  х 5  =  47,02 Є        = 520,5114 грн.

За таких обставин судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у справі № 20/52б підлягає зміні.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.4 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», м. Київ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у справі №20/52б задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у справі №20/52б змінити.

3. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», м. Київ, по основному боргу –                             3 866 308 грн. 31 коп. (IV черга), пеня – 302 971 грн. 62 коп. (VI черга),           3 % річних – 47 516 грн. 31 коп. (IV черга).

4. В решті ухвалу господарського суду Луганської області від 21.04.2010 у справі №20/52б залишити без змін.

Повний текст постанови відповідно до статті 85 ГПК України було складено 08.11.2010.

Відповідно частини 3 статті 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                               О.Є. Медуниця

Суддя                                                                       Л.І. Бородіна

Суддя                                                                       Л.Л. Лазненко