ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2010 року Справа № 6/220-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Чоха Л.В., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 12.10.10; ОСОБА_2 фізична особа підприємець, свідоцтво НОМЕР_1 від 21.11.05;
від відповідача: Лисаченко А.Г. представник, довіреність №б/н від 08.04.10,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №6/220-10
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Апостолове, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЮТАГА", м.Дніпропетровськ,
про стягнення 242679грн.21коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №6/220-10 (суддя Коваленко О.О.) приватному підприємцю ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)”Беютага” заборгованості по оплаті послуг з охорони об’єктів в сумі 162612грн.60коп., трьох процентів річних в сумі 4144грн.68коп., штрафу в сумі 11382грн.84коп., пені в сумі 49948грн.80коп. та втрат від інфляції в сумі 14590грн.29коп.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з ненадання підприємцем доказів виставлення товариству рахунків для отримання попередньої оплати вартості послуг, як передбачено п.4.2 укладеного сторонами договору №01 від 04.12.2008р., у зв”язку з чим, строк оплати наданих послуг не настав і відсутня вина товариства в порушенні умов договору;
- не погодившись з прийнятим рішенням, приватний підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування норм матеріального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що в процесі розгляду справи господарським судом залишені без належної правової оцінки докази надання підприємцем охоронних послуг, якими є підписані сторонами акти виконаних робіт та обставини по частковому визнанню товариством заборгованості з оплати цих послуг, про те, що суд не звернув увагу на положення ст.251 Господарського кодексу України на підставі якої, у даному випадку, строк оплати визначений договором і закінчився 31.12.2009р., про те, що факт підписання актів виконаних робіт є підтвердженням отримання рахунків товариством, а також про те, що оскаржуване рішення не відповідає положенням ст.ст.837, 853 та 854 Цивільного кодексу України, оскільки обов’язковою умовою виникнення у підрядника права вимоги оплати робіт за договором підряду є виконання ним цих робіт належним чином та в погоджений строк;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на ненадання підприємцем рахунків для оплати послуг у передбачені договором терміни.
В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.10., 09. та 11.11.2010р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2008р. приватним підприємцем ОСОБА_2.(виконавцем) та ТОВ”Беютага”(замовником) укладено договір №01, предметом якого є надання послуг з охорони об’єкта замовника, розташованого за адресою: с.Токівське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, завод “Беютага”.
П.2.10 договору передбачено обов’язок замовника по своєчасному проведенню розрахунків за надані виконавцем послуги.
В п.4.2 договору сторонами узгоджено, що платежі здійснюються замовником шляхом щомісячної попередньої оплати платіжними дорученнями протягом трьох банківських днів відповідно до виставлених рахунків.
Згідно з п.4.5 договору виконавець щомісячно представляє, а замовник підписує акт виконаних робіт. Відмова замовника від підписання акту вважається припустимою лише при наявності письмових зауважень по акту і при умові дотримання замовником розрахунків з виконавцем.
15.08.2009р. сторонами укладена додаткова угода до договору, якою п.4.2 останнього викладено в новій редакції шляхом доповнення його реченням наступного змісту: “Розрахунок за надані послуги може проводитися в будь-якій іншій формі, що не заборонена чинним законодавством”.
З посиланням на підписані сторонами акти приймання виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті наданих послуг в сумі 162612грн.60коп., втрати від інфляції за період з січня по грудень 2009р. в сумі 14590грн.29коп., три проценти річних за вказаний період в сумі 4144грн.68коп., штраф за прострочення виконання зобов”язання понад 30 днів згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України в сумі 11382грн.84коп. та пеню в сумі 49948грн.80коп., обчислену протягом січня 2009р. - березень 2010р., починаючи з 04 числа кожного місяця.
Між тим, умовами укладеного сторонами договору встановлено обов’язок відповідача по оплаті охоронних послуг шляхом щомісячної попередньої оплати на протязі трьох банківських днів відповідно до виставлених рахунків.
Обумовлені послуги надавалися позивачем без отримання такої попередньої оплати.
При цьому строки подальшої оплати вартості наданих послуг в договорі №01 від 04.12.2008р. сторонами не узгоджені.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, виходячи з положень наведеної норми, позивач мав пред’явити відповідачу вимогу про оплату вартості наданих послуг.
Однак, докази пред’явлення такої вимоги в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані.
Тому станом на момент звернення з позовом право вимоги про стягнення з відповідача перелічених вище грошових сум у позивача відсутнє.
У цьому зв”язку позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Надана скаржником на вимогу колегії суддів претензія №24 від 02.12.2009р.(а.с.126) не може вважатися вимогою в розумінні ст.530 ЦК України, оскільки належні докази направлення її на адресу товариства не представлені.
Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд
ПОСТАНОВИВ:
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №6/220-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.В.Чоха
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 16.11.2010р.