№ 2–3286/10
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого, судді – Заболотної Н.М.,
при секретарі – Бєляєвій Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Залізничного району м. Сімферополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 01.09.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Залізничного району м. Сімферополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту – відмовлено.
07.09.2010 року на зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2010 року цивільна справа повернена до Центрального районного суду м. Сімферополя для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення з питання про стягнення судових витрат.
Позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечували проти постановлення додаткового рішення, просили вирішити питання відповідно до вимог закону.
Відповідачі – ОСОБА_3, представник Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК просили вирішити питання на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не ‘явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена.
Згідно з частиною 3 статті 220 ЦПК України присутність сторін в судовому засіданні не є обов’язковою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, що брали участь у справі або за своєї ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи Центральним районним судом м. Сімферополя при постановленні заочного рішення 01.09.2010 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що позивачі звернулися до суду із позовом про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, тобто з вимогами майнового характеру.
Однак, при зверненні до суду позивачі сплатили судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн. 50 коп. як за вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п.1 статті 3 Декрету КМУ України “Про державне мито”, ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру складають 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, виходячи з того, що предметом спору є нерухоме майно – квартира АДРЕСА_1 з позивачів підлягає стягненню в рівних частках судовий збір (з урахуванням сплаченого – 8грн. 50 коп.) в розмірі 1691 грн. 50 коп.
Розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ з розгляду спору майнового характеру складає 120 гривень.
Таким чином, з позивачів підлягає стягненню в рівних частках витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 112грн. 50 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 80, 81, ч. 1 ст. 220 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави в рівних частках судовий збір в розмірі 1691 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 112 грн. 50 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя