У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        11 листопада 2010 року                                             м. Київ

             Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного  товариства «Сведбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                    в с т а н о в и л а :

              Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 лютого 2010 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року, постановлено стягнути з          ОСОБА_4 на користь «Сведбанку» заборгованість за кредитним договором в сумі 447 038 грн. 82 коп. та звернути стягнення  на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1.

             У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє за дорученням ОСОБА_4, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                  

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

              Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338 – 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.              

             Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись статтями 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

                                                      у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 відхилити, рішення Центрального районного суду                     м. Сімферополя від 12 лютого 2010 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                 Є.Ф. Левченко

                                                                                                          Л.М. Лихута

                                                                                                          Ю.Л. Сенін