У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Мазурка В.А.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №СS00GA0000000150, згідно якого ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 11 721,75 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 лютого 2018 року. ОСОБА_4 зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 7 квітня 2009 року заборгованість становить 11 215,74 доларів США, з яких: 10 307,69 – заборгованість за кредитом, 740,77 – заборгованість по процентам за користування кредитом, 103,92 – заборгованість по комісії за користування кредитом та 63,36 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 23 червня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки №СS00GA0000000150, згідно умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку, належне їй на праві власності житловий будинок загальною площею 51,2 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1. Враховуючи викладене, закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просило звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, і виселити ОСОБА_5, яка зареєстрована та проживає у спірному будинку зі зняттям з реєстраційного обліку.
Згодом закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» уточнило назву, зазначивши його правильне найменування - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Крім того, відмовилося від позову в частині виселення ОСОБА_5 з будинку, переданого в іпотеку, оскільки, відповідачі за адресою: АДРЕСА_1, не проживають.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 січня 2010 року в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СS00GA0000000150, укладений 23 червня 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4, звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок з надвірними спорудами, які зазначено в п. 35.3 даного договору, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та розташовані по АДРЕСА_1 з початковою ціною для його подальшої реалізації 72 745 грн. 50 коп. та з наданням права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеки». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок