У К Р А Ї Н А

                                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1078/10                                                      Головуючий 1 інстанції: Бондаренко Н.О.            

Категорія:29                                                                       Доповідач: Фарятьєв  С.О.

                                        УХВАЛА

                                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

                          головуючого – Фарятьєва С.О.

                          суддів – Іванової І.П., Оробцової Р.І.

                 при секретарі – Міщенко А.В.,            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 25 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні, вселенні і відшкодування моральної шкоди,-

                                                               В С Т А Н О В И Л А :

            В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив зобов’язати її не чинити йому перешкод у користуванні кімнатою площею 16,7 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, з допоміжними у квартирі приміщеннями, вселити його до цього житла та стягнути з неї на його користь моральну шкоду в сумі 2000 грн., посилаючись на те, що рішенням суду від 22.11.2006 року вищезазначену квартиру було розділено між ними як спільне майно між колишнім подружжям і йому було віделено вказану комнату, однак користуватися нею по теперішній час він не може, оскільки відповідачка перешкоджає йому в цьому, не пускаючи його в це житло.

            Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 25 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.

            Суд зобов’язав ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні кімнатою площею 16,7 кв.м., яка знаходится у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а також ванною, туалетом, кухнею та коридором та вселив його до цього житла.

           В решті позовних вимог відмовив.

           В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм процесуального права.

            Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

            Апелянт, тобто відповідачка до судового засідання не з’явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

            В силу ч.1 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження по справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

            Відповідачка повідомлень на адресу суду про про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження по справі не надавала.

            Крім того, положеннями ч.5 ст.74 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка насилається: фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

            З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про вручення поштового відправлення про слухання справи в апеляційному суді неодноразово направлялись на адресу відповідачки, яку вона сама вказувала в своїх заявах та апеляційній скарзі, однак кожного разу такі повідомлення повертались до суду без виконання, з посиланням поштового відділення на причину „за закінченням терміну зберігання”. Крім того, згідно повідомлення обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином з вищевикладеного можна зробити висновок, що відповідачка за отриманням повідомлення про виклик до суду не з’являлась без поважних причин, а тому ухилялась від явки у судове засідання.

            Тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за її відсутністю.

            Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

    Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

            Згідно з вимогами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

            В силу ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

            Судом встановлено, що рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 22 листопада 2006 року квартиру АДРЕСА_1 було визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1. За ОСОБА_2 було визнано право власності на Ѕ частину цієї квартири, поділено її між ними і ОСОБА_2 виділена кімната площею 16,7 кв.м., а ОСОБА_1 інші кімнати, допоміжні приміщення було залишено у спільному користуванні.

           Однак користуватися виділеним йому житлом позивач можливості позбавлений, оскільки відповідачка перешкоджає йому в цьому і не пускає його до квартири.      

    Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

            Тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача стосовно усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселенні до нього.

            Обгрунтованими є також і висновки суду відносно відмови позивачу у позові про стягнення на його користь моральної шкоди, оскільки доказів з цього приводу він суду не надав.  

            Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

           Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

           З огляду на вищезазначене доводи апеляційної скарги відповідача не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

          Підстав для скасування рішення суду немає.

          Керуючись п.1 ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                        УХВАЛИЛА :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Стахановського міського суду Луганської області від 25 листопада 2009 року залишити без зміни

Ухвала набирає чинності негайно  але  може бути оскаржена  в  касаційному порядку  до Вищого спеціалізованого суду  України  з  розгляду цивільних  і  кримінальних справ протягом  20-ти днів після її проголошення.

          Головуючий:

    Судді: