справа №  2а-3000/10/0670  

категорія  6.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Черняхович І.Е.,

при секретарі -       Карасюк Т. В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  < Текст > 

до   Приватного підприємця ОСОБА_1   < Текст > 

про  стягнення 3789.91 грн.,-

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3789,91 грн. адміністративно-господарських санкцій  за нестворення робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів та не працевлаштування таких у 2009 році. Вимоги мотивує тим, що виходячи з середньооблікової чисельності працюючих у відповідача 11 чоловік, відповідач мав  працевлаштувати 1 інваліда, але не влаштував і не виконав  при цьому норматив у кількості 1 інваліда. Сума адміністративно-господарської санкції з урахуванням пені в розмірі 15.82 грн.   становить 3789,91 грн..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив: дані правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 року з відповідними змінами (зі змінами до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів від 06.10.2005 року), чинного на момент виникнення правовідносин.

З статистичної звітності форми № 10 ПІ поштово-річного «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2009 рік видно, що середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 11 осіб. Відповідно чисельність інвалідів -  штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотирьох відсоткового нормативу, у 2009  році становила 1особу.

Судом встановлено, що відповідач виконав всі умови для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до Закону та вжив заходи для працевлаштування інвалідів. Відповідач неодноразово звертався до ЖМЦЗ про направлення на роботу інваліда. Проте протягом семи місяців ні міський центр зайнятості, ні  Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів  не направили жодної особи на працевлаштування.

З матеріалів справи вбачається, що з 10 серпня 2009р. у Приватного підприємця ОСОБА_1 працювало лише 7 осіб. Доказом цього є  звіти Форми № 1 - ДФ до податкової інспекції за ІІІ та IV квартали 2009р.

Згідно із ст. 19 Закону, для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи. які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських  організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

З положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не вбачається, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов’язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.

З вищевказаного Закону також випливає, що роботодавцю, маючи до восьми найманих працівників, працевлаштовувати інваліда не обов'язково.

З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року з відповідними змінами,  керуючись ст. ст. 94, 158 –163, 254 КАС України, -

постановив:

В задоволенні позовних вимог Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3789.91 грн. - відмовити.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                І.Е.Черняхович

 Повний текст постанови виготовлено: < Дата > 

присуджено до стягнення < сума > грн.

матеріальну шкоду < сума > грн.

моральну шкоду < сума > грн.