справа № 2а-8303/09/0670
категорія 2.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е.,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними дій,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Житомирській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн. Позивач посилався на те, що всупереч чинному законодавству, не проведено остаточний розрахунок при звільненні за 25 та 26 серпня 2009 року, несвоєчасно оплачені листки непрацездатності з 11 липня по 22 серпня 2009 року та грошова компенсація за 04 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 08.07.2009 року по день звільнення. Вважає, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 116 та 117 КЗпП України. Посилаючись на те, що в результаті затримки розрахунку були порушені його нормальні зв'язки з оточуючими людьми, внаслідок чого погіршився стан здоров"я, позивач просив відшкодувати моральну шкоду у сумі 5000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник Головного управління юстиції у Житомирській області позов не визнав.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.06.2009 року наказом начальника Головного управління юстиції у Житомирській області № 270/к від 19.06.2009 року створено комісію для проведення службового розслідування щодо факту перевірки ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією" відносно ОСОБА_1 - заступника начальника Житомирського районного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби . Наказом № 289/к від 25.06.2009 року службове розслідування продовжено до 06.07.2009 року (а.с.60-61). На час проведення службового розслідування позивача було відсторонено від виконання посадових обов'язків наказом начальника Головного управління юстиції у Житомирській області № 334/к від 19.06.2009 року (а.с. 7).
За результатами службового розслідування комісією запропоновано звільнити ОСОБА_1 із займаної посади у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення статті 16 Закону України "Про державну службу" (а.с. 34, 98). Наказом начальника Головного управління юстиції у Житомирській області № 362/к від 07.07.2009 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 07.07.2009 року та проведено остаточний розрахунок з виплатою грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки. Проте з 06 червня по 22 серпня 2009 року позивач знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у зв'язку з тимчасової втратою працездатності, що підтверджується відповідними листками непрацездатності.
25.08.2009 року, із наданням останнього листка непрацездатності, наказом № 465/к було внесено зміни до наказу № 362/к від 07.07.2009 року в частині дати звільнення: "07 липня 2009 року замінено на 25 серпня 2009 року". Цим же наказом ОСОБА_1 зобов'язано передати справи та матеріальні цінності, що рахуються за Житомирським районним управлінням юстиції та відділом державної виконавчої служби виконуючому обов'язки начальника Житомирського районного управління юстиції Теслюк С.І.
Наказом №535/к від 21.09.2009 року внесено доповнення до наказу № 465/к від 25.08.2009 року "Про звільнення ОСОБА_1", а саме: доповнено пунктом щодо остаточного розрахунку з виплатою грошової компенсації за 04 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 08.07.2009 року по день звільнення.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (далі –постанова) визначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У пункті 21 постанови зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за ... затримку розрахунку при звільненні, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З довідки про заробітну плату вбачається, що середній заробіток за день становить 137,31 грн.
Позовна вимога щодо стягнення среднього заробітку за несвоєчасно проведену оплату листків непрацездатності за період роботи з 11 липня по 22 серпня 2009 року підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження до страхувальника. Виплата зазначеної допомоги, згідно із частиною другою ст. 52 Закону, здійснюється у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності повинна бути виплачена після її призначення у найближчий день установлений для виплати заробітної плати, тобто 01 вересня 2009 року.
Посилання представника відповідача на затримку розрахуку у зв"язку з неналежним чином оформлені листки з тимчасової непрацездатності, спростовуються матеріалами справи. Судом безспірно встановлено, що спірні листки непрацездатності були здані ОСОБА_1 до Житомирського районного управління юстиції 25 серпня 2009 року, перевірені відповідальною особою та передані до Головного управління юстиції в Житомирській області. Зауважень щодо оформлення листків непращездатості у відповідача не було, тому до наказу "Про звільнення ОСОБА_1" від 07.07.2009 року № 362/к внесено зміни в частині дати звільнення - 07 липня 2009 року замінено на 25 серпня 2009 року (а.с.12). З відповіді № 6700/13 від 04 вересня 2009 року за підписом заступника начальника Головного управління юстиції в Житомирській області також не йдеться про неналежне оформлення листків непрацездатності (а.с. 14). Тому суд вважає, що зволікання відповідача з оплатою останніх листків непрацездатності свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач був звільнений 25 серпня 2009 року. Загальна сума розрахунку при звільненні складала 8694,61 грн. Проте за період з 01 вересня по 15 вересня позивачу не було виплачено 37% належної йому при звільненні суми. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 вересня 2009 року по 15 вересня 2009 року становить 711,27 грн. ( 137,31грн. х 14 днів х 37% = 711,27 грн.).
22 вересня 2009 року, із затримкою у 27 днів, ОСОБА_1 виплачена грошова компенсація за 04 календарних дні щорічної основної відпустки за період з 08 липня по 25 серпня 2009 року відповідно до наказу № 535/к від 21 вересня 2009 року. Від загальної суми виплат вказана заборгованість становить 4%. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в даному випадку становить 148,29 грн. (137,31 грн. х 27 днів х 4% = 148,29 грн.).
Позивач вважає, що відповідач незаконно відмовляється визнати робочими та оплатити дні 25 та 26 серпня 2009 року, коли саме і здійснювалась передача справ та матеріальних цінностей від ОСОБА_1 до Теслюк С.І. Вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 року, днем звільнення вважається останній день роботи, а саме - 25 серпня 2009 року.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що 25 серпня 2009 року близько 9-00 ОСОБА_1 з'явився на своєму робочому місці - у Житомирському районному управлінні юстиції, здав до відділу кадрів листки непрацездатності. Близько 10-00 ОСОБА_1 запросили до Головного управління юстиції в Житомирській області для отримання наказу про звільнення та трудової книжки. Отримавши наказ про звільнення та трудову книжку, ОСОБА_1 повернувся до Житомирського районного управління юстиції. Вказані обставини підтверджуються як представником відповідача, так і показаннями свідків. Тому суд не приймає до уваги акт від 25.08.2009 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці протягом всього робочого дня, як такий, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Оскільки відповідачем на дату винесення судового рішення не проведена оплата праці за 25 серпня 2009 року ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заробітну плату за 25 серпня 2009 року в розмірі середньоденного заробітку у сумі 137,31 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 25 серпня 2009 року по день винесення судового рішення. Враховуючи, що з дня фактичного звільнення по день винесення рішення минуло 346 днів, а заборгованість по оплаті праці за 25 серпня 2009 року становить 1,6% від загальної суми виплат, таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 25 серпня 2009 року по день винесення судового рішення становить 760,15 грн. (137,31 грн. х 346 днів х 1,6% = 760,15 грн.).
Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Частиною 2 статті 71 КАС України предбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтясь на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також досьтатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів в обгунтування своїх заперечень.
Що стосується визнання 26.08.2009 року робочим днем, то вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції № 465/к від 25.08.2009 року, датою звільнення ОСОБА_1 є 25 серпня 2009 року. Позивачем не ставиться питання щодо зміни формулювання наказу в частині дати звільнення, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги стосовно оплати 26 серпня 2009 року.
Незважаючи на задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки ним не надані докази заподіяння такої шкоди. В чому полягало порушення його нормальних зв'язків з оточуючими людьми, позивач не вказав. Причинний зв'язок між затримкою розрахунку при звільненні та хворобою позивача теж не доведений.
На підставі викладеного, керуючись стст 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 254, 267 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління юстиції в Житомирській області щодо несвоєчасної оплати листків непрацездатності ОСОБА_1 за період роботи з 11 липня по 22 серпня 2009 року та затримки розрахунку при звільненні.
Визнати дату звільнення 25 серпня 2009 року робочим днем ОСОБА_1.
Стягнути з Головного управління юстиції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за 25 серпня 2009року в розмірі середньоденного заробітку у сумі 137,31 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1619,71 грн., а всього 1757,02 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 13,60 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Головне управління юстиції в Житомирській області направити до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання судового рішення законної сили.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 11 серпня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.