№2-а-1747/2010

ПОСТАНОВА

Іменем   України

м.Селидове                                                                            15 вересня  2010 року

Селидівський міський суд  Донецької області в складі: головуючий - суддя Владимирська І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов”язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про  визнання бездіяльності неправомірною та зобов”язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1. , будучи громадянкою України та народившись у ІНФОРМАЦІЯ_1  р., відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує, в зв'язку з чим позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області щодо нездійснення   щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну доплату до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31.12.2009 року.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв'язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч. З КАС здійснюється в порядку письмового провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області та отримує пенсію за віком. Законом «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення пенсій дітям війни на ЗО % мінімальної пенсії за віком. Але згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних, соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 95 ч.2 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно зі ст. 18 п. 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені, цим Законом. Відповідно до ст. 72 ч.2, 73 ч.2 того ж Закону, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом, визначення мінімального розміру пенсії за віком дано тільки у ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, ст. 28 ч. З цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом «Про загальнообов'язкове пенсійне   страхування».   Законом   «Про   статус   ветеранів   війни,   гарантій їх соціального захисту» з 1 січня 2008 р. встановлено підвищення пенсій учасникам війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог цього Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В   судовому   засіданні   встановлено,   що ОСОБА_1, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1  р., є громадянином України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької  області, отримує пенсію за віком, тому на нього у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.

У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки текст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на З0 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20     років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р.

У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Відповідно до ст.  4 ч.   З Закону «Про прожитковий мінімум»  прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною, Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

В судовому засіданні також встановлено, що ст. 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. ця норма визнана неконституційною.

Оскільки у відповідності із ст. 152 ч.2 Конституції закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відновлено з 9 липня 2007 р.

При визначенні розміру доплати до пенсії  необхідно прийняти до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність визначено у розмірі 380 гри. з 1 січня 2007 р., 387 грн. - з 1 квітня 2007 р., 395 грн. з 1 жовтня 2007 р.Законом «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007     рік» від 15 березня 2007 р. внесено зміни у ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яким прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила
працездатність, затверджено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 406 грн. - з 1 квітня 2007р., 411 грн,  - з 1 жовтня 2007 р.

Такі ж розміри прожиткового мінімуму зазначені позивачем у позовній заяві, що впливає на визначення розміру щомісячної доплати до пенсії як дитині війни.

Разом з тим, ст. 7 Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 р. встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Із урахуванням зазначених положень розмір доплати до пенсії  необхідно визначати, виходячи із наступних сум: з 9 липня 2007 р. - 410 грн. 06 коп. (406 х 101 : 100), з 1 жовтня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. - 415 грн. 11 коп. (411x101: 100).

 В судовому засіданні встановлено, що Законом «Про Державний бюджет України на 2008 та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р.
текст ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, якою
виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. це положення вказаного Закону визнано неконституційним, тому дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р.) відновлено з 22 травня 2008 р.

              Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (853-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.Таким чином, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1.  підлягають задоволенню з 01 січня  2009 року по 31.12.2009 року.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, не може бути скасовано чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою права на пенсійне забезпечення є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, ст. 8 КАС.

У відповідності зі ст. 11 ч. 2 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Посилання представника відповідача на відсутність та суперечливість законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд не приймає, оскільки вони не грунтуються на законі.

При цьому судом приймається до уваги, що у відповідності зі ст. 8 ч.4 КАС відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, забороняється  і суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а у разі відсутності  такого закону, що регулює відповідні правовідносини, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9,11,102,159-163 КАС України,Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами” суд, -

Постановив:

Позов   ОСОБА_1  задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2009 року  до 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня  2009 року до 31.12.2009 року  , виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1   Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя