№ 2-228

2008 рік

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2008 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Хорунжого І.Д. при секретарі - Дятловій А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

встановив:

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його бабуся - ОСОБА_2, яка постійно проживала за адресою АДРЕСА_1.

Вказаний вище будинок був подарований ОСОБА_1 його дідусем.

На ім’я померлої ОСОБА_2 був виданий акт на право приватної власності на землю, відповідно до якого їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 3, 32 га, що розташована АДРЕСА_2.

На ім’я ОСОБА_3, що є сином померлої та дядьком позивача, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 7, 08 га. АДРЕСА_2.

Позивач вказав, що на даний час він є єдиним спадкоємцем на зазначені вище земельні ділянки, в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги після смерті свого батька - ОСОБА_4, який прийняв спадщину фактично, але не встиг переоформити її юридично в належній йому долі після смерті його матері ОСОБА_2, а також по праву представлення після смерті свого дідуся ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року на належну йому частку в спадщині, яку він прийняв фактично, але не встиг переоформити юридично після смерті своєї дружини, а потім сина ОСОБА_4, який прийняв спадщину фактично, але не встиг переоформити після смерті своєї матері, а також сина ОСОБА_3, якому земля належала особисто, і частку якої він прийняв фактично, але не встиг переоформити після смерті своєї матері ОСОБА_2 тому просив визнати за ним право власності на зазначені вище земельні ділянки.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволені позовних вимог.

Від Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області надійшла заява з проханням розглянути справу у відсутність їх представника, вказуючи, що заперечень проти задоволення позовних вимог не мають.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с. 11).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. (а.с 12).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. (а.с. 14).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (а.с. 15).

У матеріалах справи, знаходиться належним чином завірена копія договору дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 передав без оплати у власність своєму онукові ОСОБА_1, жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. (а.с. 8).

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 91127777 підтверджується факт належності ОСОБА_3 земельної ділянки площею 7, 08 га. розташованої АДРЕСА_2. (а.с. 27).

На ім’я ОСОБА_2 Зміївської райдержадміністрацією 27.06.2003 року був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 819703, який зареєстровано в книзі записів актів на право приватної власності на землю № 359 відповідно до якого їй передано у власність земельна ділянка площею 3, 32 га., що розташована АДРЕСА_2.(а.с. 28).

Довідкою Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області, підтверджується факт того, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5, з заявами про прийняття або відмову від спадщини, у встановлений законом шестимісячний термін, до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. (а.с. 38).

У відповідності до ч.4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Виходячи з викладеного, позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 1216, 1217, 1221, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3.32 гектарів в межах згідно з планом, що розташована АДРЕСА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 819703, виданого на ім’я ОСОБА_2 Зміївської районною державною адміністрацією 27.06.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності на землю № 359 та на земельну ділянку площею 7, 08 гектарів у межах згідно з планом АДРЕСА_2 цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР 3112777 зареєстровано в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 657 на ім’я ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.