Справа № 2-5392/09
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Шликова С.П.,
при секретарі – Кузьміній В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
За вказаною адресою крім ОСОБА_1 зареєстрований колишній чоловік – відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з 28 січня 2008 року, забрав всі свої особисті речі та документи з метою створення іншої родини, за комунальні послуги не сплачує. Витрати з утримання квартири несе позивач.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідач до судового засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, вручити йому повістку не має можливості, через його відсутність за останнім відомим місцем реєстрації, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, за таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених вимог, тому суд приходить до висновку, що місце фактичного перебування відповідача невідоме, і вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши надані докази вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, що на підставі договору купівлі – продажу №054\41 від 22.09.1997 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1. (а.с. 4).
Судом встановлено, що за вказаною адресою крім ОСОБА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який не проживає в спірній квартирі (а.с. 7).
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 21 травня 2008 року (а.с. 3).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач в спірній квартирі не мешкає, його особистих речей у квартирі не має, що також підтверджується копією акту (а.с.8), обов’язки по сплаті за комунальні послуги не виконує, позивач самостійно вносить плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідач ніяких обов’язків по платі за комунальні послуги не несе, реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує житлові права позивача, які гарантовані ч.ч.1,3 ст. 47 Конституції України, на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 відповідач не претендує, на теперішній час не ставить питання про своє вселення у вказану квартиру або усунення перешкод в користуванні житлом.
Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 «Про практику застосування судами житлового законодавства», за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців. Якщо людина відсутня в житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, вона вважається такою, що втратила право на житлове приміщення.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може біти підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача приміщення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись чч.1,3 ст.47 Конституції України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.. 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: