Судове рішення #11970513

                                                   справа № 1-1217/10

                                  В И Р О К

                          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 18 листопада 2010 року           Солом”янський районний суд  м. Києва

  у складі:  головуючого -  судді          Москалюка В.М.

  при секретарі                            Бондар Ю.О.

  з участю прокурора                       Кокошко

         

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва,  громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не  судимого, у вчиненні злочину,  передбаченого ст.190 ч.1 КК України,-

                В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 22 травня 2010 року, приблизно о 20.30 год., знаходячись на спортивному майданчику по проспекту Перемоги, 7 в м. Києві, зустрів раніше знайомого ОСОБА_2, з яким завів розмову. В ході бесіди, помітивши в руках останнього мобільний телефон „Нокіа 6500», ОСОБА_1 вирішив шляхом обману ним заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 під приводом здійснення телефонного дзвінка звернувся до ОСОБА_2 з   проханням передати його мобільний телефон „Нокіа 6500", вартістю 1800 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на балансовому рахунку якої коштів не було. ОСОБА_2 в свою чергу, будучи впевненим в добросовісності намірів ОСОБА_1 погодився та передав йому телефон, при цьому вказавши, що в ньому розрядився акумулятор.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 взяв в руки мобільний телефон та під приводом його підзарядки, запропонував ОСОБА_2 пройти за місцем його проживання - до квартири АДРЕСА_1.

Цього ж дня, приблизно о 21 годині, підзарядивши мобільний телефон та перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не маючи на меті повертати чуже майно, почав вижидати зручного часу, щоб з цим телефоном зникнути. Так, ОСОБА_1 відійшов з поля зору ОСОБА_2 за будинок, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав останньому матеріальних збитків на загальну суму 1825 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

    Згідно ч.3 ст.299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів.

    З урахуванням викладеного суд вважає підсудного ОСОБА_1 винуватим у вчиненні  навмисних дій, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) і кваліфікує дії підсудного за ст.190 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному Дашко суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу.

 Щире розкаяння у вчиненому, відшкодування заподіяної шкоди судом визнається як пом”якшуючі покарання обставини, обтяжуючих – не вбачається.

 

    Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного, його ставлення до вчиненого, що матеріальна шкода відшкодована , а також і те, що згідно ст.12 КК  України вчинений ним злочин віднесений до злочинів невеликої тяжкості, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді обмеження волі з випробуванням протягом іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.

 Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

                            З А С У Д И В :

    ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.190 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.

    На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд з постійного місця проживання – залишити до набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація