КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-1188/07 Головуючий у 1-й інстанції: Білий В.М.
Доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
30 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Малиніна В.В., при секретарі Антошині А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Менської ВК - 91 на дії адміністрації, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до адміністрації Менської ВК - 91 (далі - відповідач) щодо не застосування останніми до позивача по відбуттю ½ частини покарання ст.82 КК України.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 14.02.2007 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено з тих мотивів, що вказана позивачем норма закону може бути застосована до засудженого коли він фактично відбув не менше двох третин покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Не погоджуючись з цим рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову з постановленням нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом при його вирішенні порушені норми процесуального та матеріального права.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність правової оцінки обставин у справі, а також застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, про скасування судового рішення і закриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні п.1 ч.1ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є
орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття "суб'єкт владних повноважень" наведено у п.7 ч. 1ст.З КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із системного аналізу ч. 2 ст. 2 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Заміну умов тримання засуджених до позбавлення волі передбачено ст. 82 КК України, а його порядок, регламентується ст.ст. 100 та 101 Кримінально-виконавчого кодексу України. Більш детально цей порядок визначено: Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі; Положенням про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі; Положенням про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, які затверджено Наказом № 261 Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 року.
Як вбачається з матеріалів справи та з наведених норм чинного законодавства, предметом спору в даній справі є заміна невідбутої частини покарання більш м»яким, що в свою чергу виключає вирішення даного спору як адміністративного. Оскільки від регулюється та вирішується за правилами кримінально-процесуального законодавства.
Згідно приписів п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 17, 157, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2007 року скасувати.
Закрити провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Менської ВК - 91 на дії адміністрації.
Роз»яснити позивачу його право звернутися до суду для вирішення виниклого спору в порядку Кримінально-процесуального судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: