АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – Марчука О.П.
суддів- Машкаринця І.М., Мишинчук Н.С.
з участю прокурора – Василенка О.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Свалявського районного суду від 18 жовтня 2010 року про відмову у відновленні пропущеного апеляційного строку і визнанні апеляції такою, що не підлягає розгляду,
встановив:
Постановою судді Свалявського районного суду від 14 вересня 2010 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого Свалявського РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 6 серпня 2010 року про порушення щодо скаржника кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України по факту вчинення ОСОБА_3 за попередньою змовою з іншою особою крадіжки в травні 2010 року 320 кг металобрухту вартістю 160 грн. з території ТзОВ «Грифсканд-Свалява».
Постановою судді Свалявського районного суду від 18 жовтня 2010 року відмовлено ОСОБА_3 у відновленні пропущеного строку на апеляційний оскарження вищезазначеної постанови суду і визнано апеляцію ОСОБА_3 такою, що не підлягає розгляду.
В апеляції ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови суду від 18 жовтня 2010 року, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в відновленні строку на апеляційне оскарження цієї постанови, так як він в силу своєї юридичної необізнаності не зміг самостійно підготувати апеляцію і не мав можливості своєчасно отримати правову допомогу фахівця для написання апеляційної скарги.
Справа №10-452/10 Номер рядка статистичного звіту:15
Головуючий у першій інстанції: Вінер Е. А.
Доповідач: Машкаринець І.М.
Одночасно апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження цієї постанови поважними, відновити йому цей строк та скасувати постанову Свалявського районного суду від 14 вересня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги про скасування постанови органу досудового слідства від 6 серпня 2010 року про порушення щодо нього кримінальної справи та прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину.
В цій частині ОСОБА_3 апеляцію обґрунтовує тим, що матеріали дослідчої перевірки по факту крадіжки в середині травня 2010 року 320 кг металобрухту вартістю 160 грн. в ТзОВ «Грифсксанд-Свалява» не містили достатніх даних для порушення щодо нього вказаної кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно зі ст.236-8 КПК України за результатами розгляду скарги на постанову органу досудового слідства про порушення кримінальної справи суддя виносить постанову, на яку може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її винесення.
У разі пропуску строку на апеляційне оскарження без поважних причин, суд відповідно до вимог ст.353 КПК України відмовляє у відновленні пропущеного строку і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Як убачається з матеріалів справи апеляційна скарга ОСОБА_3 на постанову судді Свалявського районного суду від 14 вересня 2010 року подана 22 вересня 2010 року ( а.с.-32), тобто з пропуском передбаченого законом строку для її оскарження.
Враховуючи, що скаржник ОСОБА_3 з участю захисника приймав участь у судовому засіданні при розгляді та прийняті судом 14 вересня 2010 року рішення за його скаргою, копію постанови суду про залишення скарги без задоволення отримав 16 вересня 2010 року, про що власноручно розписався у довідковому листі до справи, судом обгрунтовано відхилено клопотання ОСОБА_3 про відновлення пропущено строку на апеляційне оскарження цієї постанови як пропущеного без поважних причин.
Наведені в апеляції доводи щодо поважності причин пропуску цього строку на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_3 при розгляді скарги в суді першої інстанції користувався послугами адвоката і мав можливість отримати кваліфіковану правову допомогу для своєчасного подання апеляційної скарги.
Оскаржена постанова судді від 18 жовтня 2010 року винесена з дотримання вимог ст.353 КПК України, є вмотивованою і законною, підстав для її скасування апеляційний суд не знаходить, залишаючи апеляцію ОСОБА_3 без задоволення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2010 року про відмову у відновленні пропущеного строку і визнання апеляції ОСОБА_3 на постанову судді Свалявського районного суду від 14 вересня 2010 року про залишення без задоволення скарги на постанову органу досудового слідства від 6 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи такою, що не підлягає розгляду залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_3 без задоволення.
Судді:
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5 та її захисника, які підтримали апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення.
У відповідності до вимог ст.ст.148,150 та 155 КПК України підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття особи під варту є сукупність даних, які вказують на те, що вона буде намагатись ухилятись від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа звинувачується, її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.
Ці вимоги закону при обранні підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту судом першої інстанції додержані, обставини, з якими закон пов»язує можливість обрання запобіжного заходу судом досліджені, їм дана належна оцінка.
ОСОБА_5 звинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, який полягав у привласненні та розтраті, впродовж декількох років, кредитних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 і в якому вона не визнає своєї вини, давав достатні підстави суду першої інстанції для висновку, що ця особа, знаходячись на волі, може ухилятись від слідства та негативно впливати на його хід з метою перешкоджання встановленню об»єктивної істини в справі та виявлення незаконно привласнених кредитних коштів для відшкодування заподіяних великій кількості вкладників матеріальних збитків.
На підтвердження цього висновку суд обґрунтовано зіслався на наявні в матеріалах справи дані про те, що підозрювана ОСОБА_5 впродовж досудового слідства неодноразово ухилялась від проведення за її участю слідчих дій, чим фактично перешкоджала встановленню істини в справі.
З врахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину та її неправильної процесуальної поведінки впродовж досудового слідства з метою перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, висновок суду про необхідність обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обґрунтованим.
Доводи апеляції, які зводяться до позитивних характеристик підозрюваної ОСОБА_5, її сімейного стану, стану здоров»я та способу життя, , не спростовують висновок суду про наявність передбачених законом підстав для обрання цій особі запобіжного заходу в вигляді взяття під варту як необхідного процесуального засобу для запобігання спробам підозрюваної ухилитись від слідства і суду та перешкоджанню встановленню істини в справі.
Оскаржена постанова є законною і обґрунтованою, а тому апеляція захисника про її скасування до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляцію адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30 липня 2010 року про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту без зміни.
Судді:
Постанова про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної Бочкор судом винесена за поданням слідчого в рамках порушених прокурором Закарпатської області 28.07.2010 року щодо ОСОБА_5 кримінальних справ, об»єднаний в одне провадження, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 тап ч.5 ст.191 КК України.
З матеріалів об»єднаної кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_5, будучи виконавчим директором Мукачівської районної філії КС «Сяйво Карпат» та наділеною функціями щодо розпорядження ввіреними їй кредитними ресурсами, використовуючи своє службове становище, в період 2006-2008 років допустила привласнення та розтрату кредитних ресурсів в особливо великих розмірах на загальну суму 343100 гривень.
Відповідно до вимог ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, передбачених у статті 148 цього Кодексу, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа,її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші оставини, що її характеризують.
Подання органу досудового слідства щодо обрання підозрюваному, а в подальшому обвинуваченому ОСОБА_7, мотивовано тим, що вказана особа вчинила тяжкий злочин і перебуваючи на волі може ухилитись від досудового слідства та суду, продовжити вчиняти нові злочини та перешкоджати встановленню істини у справі, тобто містить посилання на обставини,зазначені в ст.148 КПК України щодо мети і підстав застосування запобіжного заходу.
В той же час жодних даних, які б вказували на обставини, на які посилається орган досудового слідства як на підставу обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, подання не містить, такі не наведені прокурором при розгляді подання судом першої інстанції, відсутні такі і в апеляції прокурора.
Разом з тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що з згоди ОСОБА_7 проведено огляд належного йому автомобіля, де працівниками міліції виявлено та вилучено підроблені ним грошові банкноти, ОСОБА_7 дав досудовому слідству вичерпні зізнавальні покази про обставини виготовлення ним підроблених грошей, добровільно видав копіювальний пристрій, з допомогою яких їх виготовляв, жодного разу не ухилявся від явки до слідчого та не намагався змінити місце свого проживання, чи іншим чином ухилитись від слідства та суду.
Ці обставини свідчать про те, що обвинувачений, визнаючи свою вину, активно сприяє органу досудового слідства в розкриттю злочину, чим спростовуються доводи апелянта про те, що вказана особа, перебуваючи на волі, може ухилитись від досудового слідства та перешкоджати встановленню істини по справі.
Жодними даними не підтверджені і доводи апелянта про те, що обвинувачений ОСОБА_7 може продовжити займатись злочинною діяльністю.
Матеріали кримінальної справи містять дані про те, що ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, проживає зі своєю сім»єю і має постійне місце проживання, страждає рядом хронічних захворювань, а тому доводи апелянта що ця особа, не працюючи, може продовжити займатись злочинною діяльністю для забезпечення свого існування, є припущеннями, які не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються з»ясованими судом обставинами, які характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 не може бути єдиною і достатньою підставою для обрання йому запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Враховуючи, що рішення про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту судом першої інстанції прийнято з дотриманням вимог ст.ст.148,150 та 155 КПК України, а доводи апеляції не спростовують висновків суду, оскаржена постанова підлягає залишенню без змін, а апеляція прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляцію помічника прокурора м.Мукачево залишити без задоволення, постанову Мукачівського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту залишити без змін.
Судді:
+
підприємця, гр.-на України,
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
з участю прокурора:
адвоката:
засудженого: ОСОБА_9
перекладача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Мукачево на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 1 червня 2010 року,яким
ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Закарпатської області, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця АДРЕСА_1 Закарпатської області, гр.-на України,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 та 15 ч.2-185 ч.2 КК України і засуджений:
-за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ст.ст.15-ч.2-185 ч.2 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_9 призначено покарання в вигляді позбавлення волі ст. роком на 4(чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з виробуванням, якщо він протягом 3-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до вимог ст.76 КК України обов»язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
-повідомляти ці органи пру місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
За вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що 24.12.2009 року біля 19 год. біля під»їзду будинку №71 по вул.Писарева в м.Мукачево, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, відкрито викрав у неповнолітнього потерпілої ОСОБА_10 МРЗ-плеєр марки «SONI» вартістю 264 гривні.
Цим же вироком ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що 6.11.2009 року в період часу зх. 20 год.45 хв.до 21 години, перебувачи в стані алкогольного сп»яніння за попередньою змовою з ОСОБА_11
, без застосування фізичного насильства в кінці вересня 2009 року на полі поблизу винзаводу «Айсберг» в м.Берегово знайшов дикоростучий кущ коноплі, з якого зірвав листя та переніс до закинутої будівлі по вул.Фабричній в м.Берегово, де шляхом сушіння і подрібнення виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуану), який зберігав у цій будівлі для власного вживання.
22 березня 2010 року біля 14 год.30 хв. в приміщенні магазину «Свіжий хліб» по вул.Б.Хмельницького,93 в м.Берегово працівниками міліції в ОСОБА_12 було вилучено 7,5204 вказаного наркотичного засобу, який ОСОБА_12 в цей день носив при собі в паперовому згортку в зовнішній кишені штанів.
В апеляції помічник Берегівського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин скоєного ОСОБА_12 злочину, доведеність вини
та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування вироку у зв»язку з м»ягкістю призначеного покарання та неправильним застосуванням, з призначенням ОСОБА_12 більш суворого покарання.
В обґрунтування апеляції помічник прокурора посилається на те, що засудженому ОСОБА_12 судом першої інстанції призначено покарання з випробуванням без врахування в повній мірі даних що його характеризують,зокрема що вказана особа раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів з звільненням судом від відбування покарання з іспитовим строком, по закінченню якого ОСОБА_12 знову скоював нові умисні злочини, що свідчить про неефективність застосування до засудженого покарання з випробувальним строком, яким не досягається мета покарання щодо виправлення цієї особи і запобігання вчинення нею нових злочинів.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_12, який просить апеляцію визнати такою, що не підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації судом суспільно небезпечного діяння підсудного ОСОБА_12 не оспорюється, а тому в силу ч.1 ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряється.
Винуватість підсудного ОСОБА_12.у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом та наведених у вироку доказів. Дії ОСОБА_12 за ч.1 ст.309 КК України кваліфіковано вірно.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Керуючись ст.ст.323,324,366 та 378 КПК України, апеляційний суд,
засудив:
На вирок апеляційного суду прокурором може бути внесено касаційне подання, а засудженим подана касаційна скарга до Верховного Суду України, протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Головуючий:
Судді: