Справа № 2-874/10

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі: головуючого  судді                                                                           Дядіченко С.В.

при   секретарі                                                            Солодченко І.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом   ОСОБА_1 до КП «Варта»   про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника, середньої заробітної плати за час затримки виплати та про стягнення моральної шкоди,  

                                                       В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до КП « Варта»   про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника, середньої заробітної плати за час затримки виплати та про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 23.05.2009 року по 22.05.2010 року він працював у КП « Варта»  на посаді керівника та був звільнений за  закінченням терміну контракту.   На момент звільнення сума заборгованості по заробітної платі складала 5000 гривень. У зв’язку з тим, що остаточний розрахунок з ним так і не був здійснений, позивач просить  стягнути заборгованість по заробітної платі в розмірі 5000 гривень, стягнути на підставі ст. 116, 117 КЗпП України середню з аробітну плату за час затримки виплати в розмірі 4500 гривень.

11.11.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути крім заборгованості 5 тисяч гривень і моральну шкоду в розмірі 600 гривень.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, надав вищевикладені пояснення, крім того зазначив, що йому було відомо про те, що на момент звільнення з ним не розрахувалися та про те, що сума заборгованості по заробітної платі складала 5000 гривень. Із чого складається моральна шкода, позивач утруднився відповісти.

  Представники відповідача у судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували проти того, що дійсно заборгованість на момент звільнення складала 5000 тисяч гривень, до теперішнього часу з позивачем вони не розрахувалися, не заперечували проти задоволення моральної шкоди.

Суд, заслухавши позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають   частковому   задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, позивач в період з 23.05.2009 року по 22.05.2010 року працював у КП « Варта»  на посаді керівника та був звільнений за закінченням терміну контракту, що підтверджується трудовою книжкою, контрактом та розпорядженнями № 15-л від 21.05.2010 року і № 27-л від 23.05.2009 року (а.с.3,7-11). На момент звільнення сума заборгованості по заробітної платі складала 5000 гривень, що підтверджується довідкою (а.с.6).  Сторони визнають, що на момент звільнення позивачеві було відомо про наявність заборгованості на день звільнення.

          Згідно до ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У зв’язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в часті стягнення заробітної плати в розмірі 5000 гривень.

          Що стосується позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки та про стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що на вимоги про їх стягнення поширюються вказані у ст.233 КЗпП України тримісячні строки звернення до суду за захистом порушеного право. Початок перебігу строку обчислюється з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав. Позивач був звільнений 22.05.2010 року. Розрахунок з ним не був здійснений. Про порушення своїх прав він знав, але до суду позивач звернувся тільки 09.09.2010 року, тобто з пропуском тримісячного строку. Поновити строк позивач не просив, тому позовні вимоги в цей частині не підлягають задоволенню.

З таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 115-116, 233 ч.1,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

                                                               ВИРІШИВ:

     Позовну заяву задовольнити частково.

    Стягнути з КП «Варта» , яке знаходиться за адресою у с. Новоіванівка  Чорноморського району, АР Крим по вул. Леніна,15 на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень.

                  Стягнути з КП «Варта» , яке знаходиться за адресою у с. Новоіванівка  Чорноморського району, АР Крим по вул. Леніна,15 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одну) гривну та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Чорноморського районного суду АР Крим в розмірі 120 (сто двадцять) гривень на рахунок 31218259700303 код бюджетної класифікації доходів 22050000, одержувач – Держбюджет Чорноморського району, код ЄДРПОУ одержувача 34740468, Банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополя, МФО банка одержувача 824026. Призначення платежу – надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в Чорноморському районному суді.

      В іншої частині позовних вимог відмовити.

      Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   апеляційної  скарги в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

  Суддя                                       Дядіченко С.В.