ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"22" серпня 2024 р.                                                                                      Справа № 918/83/24  

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя                         Петухов М.Г.

суддя                                                  Бучинська Г.Б.

суддя                                                  Василишин А.Р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024

(ухвалене о 13:09 год. у м. Рівному, повний текст складено 23.05.2024)

у справі № 918/83/24 (суддя Романюк Ю.Г.)

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради

до відповідачів:

1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп"

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Рівненської області рішенням від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 позов задовольнив. Витребував з володіння ОСОБА_1 у комунальну власність на користь Здолбунівської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку  площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0329 (реєстраційний номер 1219411156226). Витребував від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" у комунальну власність на користь Здолбунівської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку  площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0329 (реєстраційний номер 1219411156226). Стягнув з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 3 028 грн судового збору. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь Рівненської обласної прокуратури 3 028 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 12.06.2024 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просив рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі №918/83/24 скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору. У випадку розгляду справи по суті просив в позові відмовити.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.2024 у справі №918/83/24 відмовив у задоволенні заяви   ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №918/83/24 та залишив апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 без руху. Зобов`язав скаржника усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду апеляційної інстанції докази про сплату судового збору у розмірі 7 267 грн.

В подальшому, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.07.2024 у справі №918/83/24 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі №918/83/24 разом з доданими до неї документами.

Надалі 24.07.2024, ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору, а у випадку розгляду справи по суті - в позові відмовити.

Одночасно із апеляційною скаргою скаржником подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник первісно подав скаргу з дотриманням процесуальних строків, однак її було залишено без руху і відповідна ухвала суду апеляційної інстанції скаржнику не надсилалася, а про залишення скарги без руху його повідомив представник.

Продовжує, що ним 19.07.2024 було сплачено судовий збір і він одразу передав квитанцію представнику для її подальшого подання суду апеляційної інстанції, однак представник повідомив про повернення апеляційної скарги.

Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з незалежних від нього причин, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.08.2024 у справі №918/83/24 визнав неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24. Відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 залишив без руху. Зобов`язав скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 7 267 грн 20 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", сплаченого на рахунок Північно-західного апеляційного господарського суду, нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотримання положень ст. 258 ГПК України, мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави та докази надсилання нової редакції апеляційної скарги та клопотання іншим учасникам справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів. Роз`яснив скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені ст.ст.260, 261 ГПК України.

В подальшому, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої додано докази сплати судового збору, нова редакція апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також докази надсилання нової редакції апеляційної скарги та клопотання іншим учасникам справи.

Мотивуючи нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник вказує, що первісну апеляційну скаргу він подав з дотриманням процесуальних строків, однак її було залишено без руху і відповідна ухвала суду апеляційної інстанції скаржнику не надсилалася, її копії він не отримував.

Оскільки скаржник не має електронного кабінету, то суд був зобов`язаний надіслати відповідну ухвалу на його адресу, проте суд вказаного не зробив, чим порушив права скаржника та позбавив останнього можливості своєчасно усунути недоліки.

Продовжує, що про існування ухвали його повідомила адвокат, хоч і договір про надання правової допомоги, укладений 15.02.2024 між ним та адвокатом Януль-Сидорчук Х.В., припинив дію 13.06.2024 , в зв`язку з його виконанням в повному обсязі.

Скаржник вказує, що він вважав, що матиме час на сплату судового збору саме з моменту отримання ухвали поштою, так як є учасником справи та електронного кабінету не має.

Звертає увагу, що 22.07.2024 він звернувся до адвоката та приніс йому квитанцію про оплату судового збору для подання заяви про усунення недоліків, однак йому стало відомо, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.07.2024 повернув його апеляційну скаргу.

При цьому, вказана ухвала суду йому направлена поштою із супровідним листом, а не лише його представнику в електронний суд.

Після отримання інформації про повернення первісної апеляційної скарги ним було укладено договір про надання правової допомоги із адвокатом Ярмольчуком В.С. та впродовж розумного строку - 24.07.2024, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, його представником повторно подано апеляційну скаргу.

Вважає, що ним вжито усіх можливих заходів для усунення недоліків - сплачено судовий збір. При цьому, зазначає, що квитанція про сплату судового збору із зазначенням в  призначенні платежу номеру іншої справи є механічною помилкою працівника каси банку та такою, що виникла з незалежних від скаржника причин.

Підсумовує, що строк на апеляційне оскарження пропущено, однак з незалежних від скаржника обставин, оскільки договір про правову допомогу з адвокатом Януль-Сидорчук Христиною Вікторівною був припинений і в неї не було обов`язку повідомляти про наявність ухвали.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024.

Апеляційний господарський суд, розглядаючи заяву щодо усунення недоліків, у частині поновлення строку на апеляційне оскарження, вказує таке.

Згідно із ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалене 14.05.2024, його повний текст складено 23.05.2024, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України та вихідними днями, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення було 12.06.2024.

Проте, як вказано вище апеляційна скарга була подана 24.07.2024.

Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України"" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином Європейський суд з прав людини роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини слідує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

Таким чином, суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Підставою поновлення строку заявник визначає, як подання первісної скарги з дотриманням строків на апеляційне оскарження рішення суду, неповідомлення скаржника про залишення апеляційної скарги без руху та подальше повернення апеляційної скарги.

Як вказано вище, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.2024 у справі №918/83/24 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №918/83/24 та залишив апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 без руху. Зобов`язав скаржника усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду апеляційної інстанції докази про сплату судового збору у розмірі 7 267 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України ).

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як убачається із довідки про доставку електронного листа, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 була доставлена в електронний кабінет представника скаржника 24.06.2024 о 21:00 год., а тому вважається врученою 25.06.2024.

При цьому посилання скаржника на припинення правовідносин із адвокатом Януль-Сидорчук Х.В. не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки скаржник або його представник (колишній представник) не повідомляли суд про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката Януль-Сидорчук Х.В.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зауважує, що при первісному поданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не вказував про припинення представництва адвокатом, а навпаки вказував про адвоката Януль-Сидорчук Х.В., як свого представника, принаймні до 16.07.2024 (дати повернення первісної апеляційної скарги).

Також, апеляційний господарський суд враховує висновки Верховного Суду, викладених в ухвалі від 25.06.2024 у справі № 564/4466/23, у якій суд касаційної інстанції погодився із висновками апеляційного суду про те, що за відсутності у справі письмової заяви заявника чи адвоката про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката, як представника заявника, суд виконав належним чином свій обов`язок вручити копію судового рішення, а обставини, якими скаржник обґрунтовував поважність причин пропуску, не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від його волевиявлення, пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тому, доводи скаржника щодо не надсилання йому примірника ухвали про залишення апеляційної скарги без руху спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, визначений строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 05.07.2024 і лише 19.07.2024, як вказує скаржник, ним було сплачено судовий збір. Тобто, усунення недоліків відбулося поза межами строку, встановленого судом.

Суд враховує і те, що первісна апеляційна скарга була повернута ще через 11 днів після закінчення такого строку.

Крім того, апеляційний господарський суд вказує, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вказані висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №925/518/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

В цьому випадку, з огляду на наведені скаржником обставини припинення відносин із адвокатом Януль-Сидорчук Х.В., скаржник не вживав заходи щодо своєчасного залучення іншого представника, та заходів направлених на те, щоб дізнатися про стан апеляційного провадження за поданою в його інтересах апеляційною скаргою,  або вчинення інших дій щодо прискорення процедури, зокрема швидшого усунення недоліків апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.

В подальшому, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.07.2024 у справі №918/83/24 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі №918/83/24 разом з доданими до неї документами.

Тому доводи скаржника, наведенні у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків.

Таким чином, скаржником не вказано непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, усунення недоліків первісної апеляційної скарги.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак, таких обставин скаржником не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24 є неповажними, виникли із суб`єктивних причин, внаслідок дій самого скаржника, його представника, які не вчиняли дій щодо ознайомлення із станом відомого їм провадження, повідомлення суду про припинення представництва інтересів скаржника адвокатом, котрий подавав апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі №918/83/24.

Відповідно частин 3, 4 статті 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.

Керуючись ст. ст. 260, 234, 235, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024 у справі № 918/83/24.

2. Справу № 918/83/24 надіслати Господарському суду Рівненської області.

3 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                        Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.  

Суддя                                                                                              Василишин А.Р.