Справа № 214/3332/24

2/214/2824/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 серпня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за укладеним з АТ «Банк Кредит Дніпро» кредитним договором № 22039000183274, що виникла станом на 12.07.2023, у сумі 37 710,99 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 01.10.2019 між АТ «Банк тКредит Дніпро» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 22039000183274, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 21 681,40 грн. строком на 24 місяці з оплатою погодженого розміру відсотків, комісії, тощо. До моменту підписання відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб, Тарифами банку, офертою та іншою інформацією за відповідною банківською послугою. Однак умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 12.07.2023 утворилась заборгованість, яка складається з 19 877,28 грн. – залишок простроченого кредиту; 0,72 грн. – залишок прострочених відсотків; 17 832,99 грн. – залишок прострочених комісій. 12.07.2023 відбулося відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 12/07/23, строк дії якого закінчується 12 липня 2026 року, а 06.03.2024 відбулося відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача за договором факторингу № 06/03/24. Тому оскільки умови кредитного договору відповідачем виконувались неналежним чином, кредит та відсотки у встановлені договором строки не сплачені, з метою захисту прав кредитора, позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року розгляду справи ухвалено проводити в заочному порядку.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити за відсутності представника, на вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за відсутності, до суду не подала.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі встановлено, що 01 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22039000183274, відповідно до умов якого сторони погодили надання позичальнику кредиту в сумі 21 681,40 грн., строк кредитування 24 місяці, кінцева дата повернення 01 жовтня 2021 року, цільове призначення – на споживчі потреби, з оплатою процентів в розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56.0% річних за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 01.10.2019 по 30.04.2020 в розмірі 7% від суми кредиту; з 01.05.2020 по 31.10.2020 – 5,5% від суми кредиту; з 01.11.2020 по 30.04.2021 – 4% від суми кредиту; з 01.05.2021 по 01.10.2021 – 2,25% від суми кредиту (а.с. 16 – копія договору).

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті – це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

12 липня 2023 року між AT «Банк Кредит Дніпро» та TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 12/07/23, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «ФК «Онлайн Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № кредитним договором № 22039000183274, що підтверджується також додатком до договору факторингу та не оспорюється відповідачем.

06 березня 2024 року між TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 06/03/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «Юніт Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № кредитним договором № 22039000183274, що підтверджується також додатком до договору факторингу, реєстром вимог передачі та не оспорюється відповідачем.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 12.07.2023 має заборгованість у сумі 37 710,99 гривень, що підтверджується наданим до суду розрахунком (а.с. 64-67), з яких:

-19 877 гривень 28 коп. – залишок простроченого кредиту,

-0 гривень 72 коп. – залишок прострочених відсотків;

-17 832 гривні 99 коп. – залишок прострочених комісій.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростувала, контррозрахунку боргу не надала.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Ураховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним відшкодувати ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору від 06 березня 2024 року з додатковою угодою до договору, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, у тексті позовної заяви зазначено детальний опис наданих робіт, тощо.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 містяться висновки: «Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Аналогічні позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 .

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем не подано обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, які просило стягнути ТОВ «Юніт Капітал».

Ураховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами,беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат,критерії реальності адвокатських витрат, задоволення позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором – повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за укладеним з АТ «Банк Кредит Дніпро» кредитним договором № 22039000183274 від 01.10.2019 у сумі 37 710 (тридцять сім тисяч сімсот десять) гривень 99 коп., з яких: 19 877 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 28 коп. – залишок простроченого кредиту, 0 (нуль) гривень 72 коп. – залишок прострочених відсотків; 17 832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 99 коп. – залишок прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23 липня 2024 р.

Суддя                                                                        А.В. Ткаченко