ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15474/24Головуючий у 1-й інстанції Царук І.М.

Провадження № 33/817/618/24 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участі ОСОБА_1 , адвоката Рибачка А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рибачка А.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2024 року,

                                        ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

       Згідно з постановою суду, 02.07.2024 року о 16 год. 48 хв. в с. Почапинці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення координації рухів; тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Рибачок А.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду по справі від 30.07.2024 року, а провадження закрити за ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно та неповно дослідив докази, які є в справі, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Вказує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 жодних порушень ПДР не вчиняв, тому підстав для зупинки транспортного засобу не було.

Наголошує на тому, що жодного слова про письмовий доказ, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння в протоколі не зазначено.

Посилається на те, що відеозапис не є безперервним, вважає його неналежним та недопустимим доказом у вказаній справі.

На думку апелянта, поліцейські упереджено віднеслися до водія.

Зазначає, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом.

Звертає увагу на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Рибачка А.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.        

       Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

       Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №452082 від 02.07.2024 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 02.07.2024 року о 16 год. 48 хв. в с. Почапинці транспортним засобом марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення координації рухів; тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

       Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З електронного рапорту помічника чергового відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 вбачається, що 02.07.2024 року о 16 год. 48 хв. зі служби «102» надійшло анонімне повідомлення про те, що з с. Почапинці Тернопільського району в сторону м. Тернополя рухається автомобіль марки «Ауді», водій якого підозріло себе поводить на дорожньому полотні та створює для заявника аварійну ситуацію.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 02.07.2024 року о 16 год. 48 хв. в с. Почапинці, поліцейськими виявлено автомобіль марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те що, перебуваючи в добовому наряді, до них надійшло анонімне повідомлення про те, що з с. Почапинці Тернопільського району в сторону м. Тернополя рухається автомобіль марки «Ауді», водій якого підозріло себе поводить на дорожньому полотні та створює для заявника аварійну ситуацію.

З даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками наркотичного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Останній від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.07.2024 року, відповідно до якого за результатом огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: порушення координації рухів та тремтіння рук.

Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

       Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

       Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

       Пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є, в тому числі, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.

Відповідно до п.7,8 розділу III Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 3,4 ст. 266 КУпАП та п. 1 розділу III Інструкції огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення такого огляду. Перелік таких закладів затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

За таких обставин, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що огляд на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп`яніння.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 від такого огляду відмовився.

Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 жодних порушень ПДР не вчиняв, оскільки відповідно до відеозапису працівниками поліції повідомлено водію про причину зупинки, а саме, що зі служби «102» надійшло анонімне повідомлення про те, що з с. Почапинці Тернопільського району в сторону м. Тернополя рухається автомобіль марки «Ауді», водій якого підозріло себе поводить на дорожньому полотні та створює для заявника аварійну ситуацію.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що в протоколі не зазначено про направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння, оскільки зазначати такі дані не передбачено протоколом про адміністративне правопорушення, а зміст правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта, що відеозапис не є безперервним, тому неналежним та недопустимим доказом у вказаній справі, оскільки у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Також, відеозаписи є електронними документами, оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Не заслуговують на увагу, посилання апелянта на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 жодних порушень ПДР не вчиняв, тому підстав для зупинки транспортного засобу не було, оскільки як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що на спеціальну лінію “102” надійшло анонімне повідомлення, що з с. Почапинці Тернопільського району в сторону м. Тернополя рухається автомобіль марки «Ауді», водій якого підозріло себе поводить на дорожньому полотні та створює для заявника аварійну ситуацію.

Окрім цього, положення п.2.5 ПДР, згідно з яким незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Будь-якого упередженого ставлення поліцейських до водія судом не встановлено, при цьому будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.        

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, то такі обставини не спростовують факту відмови водія від огляду на стан сп`яніння та не впливають на його відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Щодо твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, висновками експертиз, іншими документами.

       Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст.33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.

       На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

                                ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу адвоката Рибачка А.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя