П О С Т А Н О В А

     іменем      України  

                12 жовтня 2010 року                                         Бершадський районний суд                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Вінницької області

                 В складі головуючого               судді              Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                              Терлецькій О.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1    до  інспектора ДПС ВДАІ м. Умань Устенко Максима Володимировича про скасування постанови про  накладення адміністративного  стягнення,

                                                      в с т а н о в и в :

             Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з цим позовом до  інспектора ДПС ВДАІ м. Умань Устенко М.В. про скасування постанови про  накладення адміністративного  стягнення, з тих підстав, що як стверджує, він 27.08.2010 року біля 15 год. 54 хв. рухався на автомобілі  в м. Умань і з невідомих йому причин був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м.Умань Устенком М.В. Відповідач попросив документи і пояснив зупинку тим, що позивач не включив поворот та завчасно не зайняв відведене крайнє положення на проїзній частині. ОСОБА_1 пояснив, що поворот безумовно включав і положення вибрав правильне, хоча і розмітки на дорозі не було. Але відповідач склав протокол та виніс постанову серії СА № 209027 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та кладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. штрафу.

            Вважає,  що притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірним, оскільки він не порушував ПДР України, в постанові немає ні одного посилання на будь-який доказ по справі, не було залучено свідків та відсутній повний опис обставин, установлених при розгляді справи. Просить її скасувати.

            Позивач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про слухання справи у його відсутність,  позов підтримує.

            Представник відповідача  в судове засідання не   з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, тому суд вважає за можливе слухати справу без представника відповідача.              

            При вирішенні даної справи суд керувався наступним.

            Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

             1)     на       підставі,       у    межах    повноважень    та    у    спосіб,     що, передбачені Конституцією та законами України;

             2)     з    використанням    повноваження    з      метою,      з      якою      це повноваження надано;

             3)     обґрунтовано,    тобто з урахуванням усіх  обставин,  що  мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

             4)     безсторонньо (неупереджено);

             5)     добросовісно;

             6)     розсудливо;

              7)     з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

             8)     пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

              9)     з    урахуванням    права    особи на участь у  процесі прийняття

рішення;

              10)     своєчасно, тобто протягом розумного строку.

            Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  

        Судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач діяв не на підставі законів України, оскільки ОСОБА_1 не визнав порушення ПДР України,  в протоколі немає жодного посилання на будь-який доказ по справі.

         Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення вказується суть адміністративного правопорушення, пояснення порушника та інші відомості необхідні для вирішення справи, а також порушнику пояснюються його права та обов’язки.          

     За таких обставин  постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч.2 КУпАП   залишатись в силі не може і підлягає скасуванню, а  справа  провадженням – закриттю.

         На підставі    ст.ст. 122 ч.2 КУпАП   287-289, 293 КУпАП,  керуючись ст.ст. 158,159,160,161, 162, 163 КАС України, суд –

                                                     п о с т а н о в и в  :

               Позов ОСОБА_1   до  інспектора ДПС ВДАІ м. Умань Устенко Максима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити   повністю.      

               Постанову   серії  СА  № 209027  від 27.08.2010 року   про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1   по   ст.122 ч.2 КУпАП    скасувати, а справу  провадженням - закрити.

                Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                                                      СУДДЯ