У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
|
головуючого - Бараненка І.І., |
|
суддів: Межевича М.В., |
|
Глущенко Я.Б., |
при секретарі судового засідання - Кожокар М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 5 квітня 2007 року в адміністративній справі №2а-222/07 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок підвищень пенсії та допомоги, як інваліду війни,
в с т а н о в и в :
В січні 2007 року ОСОБА_1звернувся до Замостянського районного суду міста Вінниці з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення положень Конституції України, законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інших нормативних актів, просив задовольнити позов.
Постановою Замостянського районного суду міста Вінниці від 5 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено. Дії Вінницького обласного військового комісаріату по перерахунку пенсії позивачу визнані неправомірними, а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано провести з моменту введення підвищення пенсії ветеранам війни нарахувати та виплатити позивачу підвищення в розмірі 350% від мінімальної пенсії за віком, а з вересня 2004 року - в розмірі 400% від мінімальної пенсії за віком та недорахувати разову допомогу до 5 травня, як інваліду війни, за період з 2002 по 2006 роки.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 1 групи і даний факт підтверджується письмовими доказами.
При нарахуванні підвищень до пенсії позивачу відповідний розрахунок проводився з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Також ст.22 Конституції України гарантує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету.
В свою чергу, визначення терміну мінімального споживчого бюджету встановлено ст.1 Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», згідно якого - це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних філологічних і соціально-культурних потреб людини .
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що ОСОБА_1, як інвалід війни 1 групи, має право на підвищення пенсії та виплату щорічної одноразової допомоги до 5 травня, однак вказані суми позивачу не були виплачені у повному розмір.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст.8, 22, 55 Конституції України, ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Замостянський районний суд міста Вінниці правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 5 квітня 2007 року в адміністративній справі №2а-222/07 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий підпис І.Бараненко
Судді: підпис М.Межевич
підпис Я.Глущенко
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 8 ЖОВТНЯ 2007 РОКУ