ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-4292/10/1770
21 жовтня 2010 року 16год. 01хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Піхоцький А.Л.
відповідача: представник Марчук Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
до Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області
про визнання протиправним і скасування припису
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування припису Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін №271 від 19.08.2010 року та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №229 від 19.08.2010 року.
Свій позов обґрунтовує тим, що відповідачем в період часу з 27.07. по 13.08.2010 року проводилась планова перевірка позивача в особі Здолбунівської дільниці на предмет дотримання порядку формування та застосування тарифів на електроенергію, на підставі якої був складений Акт. На даний Акт позивачем було направлено заперечення, однак відповідач ніяким чином не відреагував на нього та 19.08.2010 року видав Припис №271, а також прийняв рішення №229 від 19.08.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Як припис так і рішення відповідача позивач вважає незаконним, необґрунтованим та протиправним, оскільки у вказаних рішеннях зазначено, що квартири споживачів, які знаходяться у багатоквартирних будинках за адресами у м. Здолбунів: по вул. Коперника 55; по вул. Шкільна 38; по вул. Л. Українки 3 є такими, що обладнані електроопалювальними установками в установленому порядку, а тому позивач нібито в зв’язку із незастосуванням пільгового тарифу, отримав необґрунтовану виручку на суму 15546,49грн. Однак, як зазначає позивач, це не відповідає дійсності, так як відповідач цього факту не встановлював, крім того, не всі споживачі даних квартир зверталися до позивача про зміну тарифу, а ті які зверталися, не мали всіх документів, встановлених чинним законодавством, що дає підстави вважати обладнання електричними установками в установленому порядку та на підставі яких позивач має право змінити тариф.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні позовній заяві.
Представник відповідача надав письмові заперечення, згідно яких позов не визнав і в судовому засідання суду пояснив, що Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.99 - № 1357 (далі - Правила) передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Перевіркою встановлено, що підключення автономного електроопалення у квартирах житлових будинків м. Здолбунів по вул. Коперніка буд. №55 (номери квартир: 39, 43, 45, 46, 47, 50, 55, 58, 59, 63, 67, 66, 71, 70, 37, 44, 48, 49, 52, 56, 61, 68, 69); по вул. Шкільна, буд. 38 (номери квартир 1, 2, 4, 6, 8, 14, 16, 19, 25, 26, 29, 30, 35, 44, 55, 63, 64, 65, 66, 68, 69 ,71, 72, 73, 74,-75, 78, 79, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 94, 98, 99) та вул. Українки 3 (номери квартир 5, 7, 8, 13, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 26, 29, 30, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44) здійснювалось споживачами не самовільно, а було погоджено з балансоутримувачем будинку та енергопостачальником, тобто в установленому порядку.
Умовами договору з надання послуг з приєднання до електричних мереж ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»передбачено: - отримання від власника мереж Технічних умов (далі - ТУ) на інженерне забезпечення будинку в частині енергопостачання з метою приєднання електроопалювальних установок та збільшення електричної потужності, який є додатком №1 до даного договору; розроблення проектно-кошторисної документації на влаштування та експлуатації зовнішнього електропостачання частини житлового будинку на електроопалення квартир згідно з вимогами отриманих ТУ; узгодження з власником мереж проектно-кошторисної документації; виконання вимог технічних умов та отримання допуску на підключення, електроустановок замовника до електричної мережі згідно акту допуску на підключення до електричної мережі електроустановки; укладання договорів про користування електричною енергією з власниками (наймачами) квартир відповідно до пункту 3 (абз.1) та п.5 Правил.
На підставі виконаних вимог Технічних умов Здолбунівська дільниця ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»приєднала споживачів даних квартир до електричних мереж, згідно погоджених проектів влаштування та експлуатації зовнішнього електропостачання житлових будинків на електроопалення квартир. Договором з надання послуг з приєднання до електричних мереж ЗАТ «Ей -І- Ес Рівнеенерго»та вимогами ТУ не передбачена розробка проектної документації щодо обладнання квартир електроопалювальними установками. Електроопалювальні установки у квартирах не є стаціонарними, а є змінними, їх передбачити проектом - неможливо. Найменування електроопалювальних установок відображається в договорі про користування електричною енергією з власниками (наймачами) квартир. Як вказує позивач, що під проектною документацією слід розуміти проектні рішення щодо електричної частини об'єкта архітектури. Такий проект має місце при підключенні даних квартир до електричних мереж, який розроблений виходячи з вимог отриманих ТУ на інженерне забезпечення будинку в частині енергопостачання з метою приєднання електроопалювальних установок та збільшення електричної потужності. Дані проекти передбачають встановлення електроопалювальних установок у квартирах оскільки передбачають збільшення величини потужності для об'єкта - електроопалення житлового будинку.
Згідно з листом НКРЕ від 18.07.07 №4502/09/17-07, використання електроопалювальних установок в житловому будинку можливо за обставин передбачення їх характеристик в технічних умовах при проектуванні електрозабезпечення цього приміщення (будинку). Використання споживачем електроопалювальних установок зазначається в договорі про користування електричною енергією. Отже, Здолбунівською дільницею ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго», як вважає відповідач, свідомо не зазначено в договорах загальна величина потужності та найменування підключених до електромережі електроопалювальних установок, щоб не застосовувати для споживачів електроенергії пільговий тариф в розмірі 15,6 коп. за 1 кВт/год. (без урахування ПДВ), як для населення, яке проживає в житлових будинках, обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками.
Крім того, відповідач зазначає, що в порушення вимог пункту 1.4 (абз.1) Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (із змінами та доповненнями), ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго»Здолбунівська дільниця здійснювала нарахування плати за електроенергію споживачам м. Здолбунів по вул. Коперніка буд. №55, по вул. Українки 3 та вул. Шкільна буд. 38, які проживають в житлових будинках, обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками, за тарифами як для будинку, який не обладнаний електроопалювальними установками, що є порушенням державної дисципліни цін. Внаслідок порушення Здолбунівською дільницею ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго»вимог пункту 1.4 (абз.1) Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 із змінами та п. І-а (абзац 3) постанови КМУ від 01.08.96 №879 із змінами, ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго»за період з 01.08.09 по 31.07.10р. була нарахована необґрунтована виручка на суму 16577,43 грн., яка оплачена споживачами в сумі 15546,49 грн. В зв'язку з вищевикладеним відповідач вказує, що рішення від 19.08.10 № 229 про застосування до Здолбунівської дільниці ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»санкції на суму 46 639, 47 грн. є законним та обґрунтованим, тому просить в позові позивачу відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити в повному обсязі.
Суд виходив з наступного.
Відповідачем за період з 27.07.2010 року по 13.08.2010 року дійсно проводилася планова перевірка позивача в особі Здолбунівської дільниці на предмет дотримання порядку формування та застосування тарифів на електроенергію (далі - перевірка). Вказана перевірка була оформлена Актом №000371 від 13.08.2010 року (далі - Акт №000371) на підставі якого був винесений Припис №271 від 19.08.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (далі - Припис №271), а також прийнято рішення №229 від 19 серпня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни (далі - Рішення №229). Згідно із Приписом №271 позивач зобов'язаний у місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на електроенергію шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10 березня 1999 року N 309 (далі - Порядок №309). Рішенням №229 вилучено у Позивача в доход державного бюджету 15546,49 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн., як необґрунтовано отриману виручку, а також накладено на позивача штраф у розмірі 31092,98 (тридцять одна тисяча дев'яносто дві) грн.
Представник відповідача стверджує, що всі квартири, вказані у висновку Акту №000371 є обладнаними в установленому порядку електроопалювальними установками. Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з наступних підстав: абзацом 3 статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року N 687-ХІУ (далі - ЗУ "Про архітектурну діяльність") визначено, що об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) це будинки і споруди житлово - цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Абзацом 6 статті 1 вказаного вище закону дається визначення проекту, згідно якого проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, А в силу статті 4 ЗУ "Про архітектурну діяльність", для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, розроблення, погодження і затвердження проекту. Статтею 5 ЗУ "Про архітектурну діяльність" встановлено, що розроблення проектів об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать: містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури; завдання на проектування об'єкта архітектури. Надання завдання на проектування є обов'язком замовника (забудовника) і здійснюється в порядку виконання умов договору з розробником проекту (архітектором).
Таким чином, при створенні об'єкта архітектури (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) кожний з них в обов'язковому порядку має бути забезпечений відповідною проектною документацією.
Отже, об'єкт архітектури вважається обладнаним у встановленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками у разі, якщо проектною документацією такого будинку передбачено встановлення стаціонарних кухонних електроплит та/або електроопалювальних установок промислового виробництва (під проектною документацією слід розуміти проектні рішення щодо електричної частини об'єкта архітектури або виконані на підставі них технічні паспорти).
Стосовно долучених відповідачем додатків до Акту №000371, а саме копії звернень балансоутримувачів багатоквартирних будинків щодо отримання Технічних умов на влаштування електроопалення квартир в багатоповерхових будинках (а. с. 17-20); копії Технічних умов для приєднання до електричних мереж електроустановок багатоквартирних будинків (а.с.21-24); копії договорів про надання послуг з приєднання багатоквартирних будинків до електричних мереж ЗАТ "Ей-І-ЕсРівнеенерго" (а. с. 25-27); копії робочих проектів влаштування та експлуатації зовнішнього електропостачання чистин житлових будинків на електроопалення квартир (а. с. 28-36); копії актів допуску на підключення до електричної мережі електроустановок (а. с. 40-42); копії актів прийняття в експлуатацію електричних установок енергозабезпечення об'єктів (а. с.38-39), судом встановлено, що вказані вище додатки свідчать про те, що самі багатоквартирні будинки допущено до забезпечення постачання відповідної потужності споживачам, однак відсутня проектна документація щодо влаштування індивідуальних автономних систем електроопалення в кожній з квартир. Крім того, абзацом 1 пункту 1.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 (далі - ПТЕЕС) визначено, що ПТЕЕС установлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання (далі - електроустановки) споживачів. ПТЕЕС поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В.
Відповідно до пункту 5.3.1 ПТЕЕС кожен споживач повинен мати технічну документацію, зокрема, технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об'єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами.
З аналізу вищевказаного вбачається, що квартири будинків вважаються обладнаними в установленому порядку електроопалювальними установками за умови дотримання наступних вимог:
- самі багатоквартирні будинки було допущено для забезпечення постачання відповідної потужності споживачам;
- споживачами було розроблено проектну документацію щодо влаштування індивідуальних автономних систем електроопалення у власних квартирах;
- зазначені системи індивідуального автономного електроопалення було належним чином введено в експлуатацію.
Досліджені в судовому засіданні вищевказані проекти влаштування та експлуатації зовнішнього електропостачання чистин житлових будинків на електроопалення квартир, а також акти допуску на підключення до електричної мережі електроустановок, вказують на те, що вони не містять інформації про встановлене електроопалювальне устаткування у квартирах споживачів та не містять паспортних даних щодо того, які саме установки автономного електроопалення (їхні характеристики) будуть встановлюватись у квартирах та яким чином буде проводитись таке встановлення. Крім того, судом встановлено, що в Акті №000371 не вказано чи встановлені у квартирах споживачів електроопалювальні установки, а також не додано документів, які підтверджують чи введені такі установки (в разі їх наявності) в експлуатацію.
Така ж позиція підтверджується Міністерством палива та енергетики України, яка викладена у Листі від 07.07.2010 року № 32-02/5-2515.
Тому, з огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що твердження відповідача про те, що квартири споживачів були обладнаними в установленому порядку електроопалювальними установками є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо отримання позивачем у зв'язку із незастосуванням пільгового тарифу необґрунтованої виручки на суму 15546,49 грн., судом встановлено наступне.
Твердження відповідача щодо того, що позивач зобов'язаний був здійснювати розрахунки із вказаними в Акті №000371 споживачами за електричну енергію по пільговому тарифу, що прямо передбачено абзацом 1 пункту 1.4 Порядку №309, суд вважає помилковим з огляду на таке.
Абзацом 1 пункту 1.4 Порядку №309 визначено, що відпуск електроенергії населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,6 коп. за 1 кВт/год. В абзаці 2 зазначеного вище пункту вказано, що на житлові будинки, які обладнані кухонними електроплитами, електроопалювальними установками з порушенням установленого порядку, тариф у розмірі 15,6 коп. за 1 кВт/год. не поширюється.
Оскільки судом вже встановлено, що вищевказані квартири споживачів не були обладнаними в установленому порядку електроопалювальними установками, тому позивач правильно здійснював розрахунки із вказаними споживачами відповідно до пункту 1.1 Порядку №309.
Крім того, абзацом 1 пункту 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 (далі - ПКЕЕН) визначено, що споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.
Таким чином для того, щоб позивач міг здійснювати зі споживачами розрахунок по пільговому тарифу необхідно щоб квартири споживачів були обладнаними в установленому порядку електроопалювальними установками, а споживач звернувся до позивача із відповідною заявою, яка б підтвердила бажання споживача скористатися таким правом.
З матеріалів справи вбачається, що деякі споживачі квартир дійсно зверталися до позивача про зміну тарифу в зв’язку з установленням електроопалювальних установок, однак позивачем було надано таким споживачам обґрунтовану відповідь про те, що змінити тариф на електроенергію можливо в разі визнання встановлення електроопалювальних установок в установленому порядку (а. с. 235-241). Судом встановлено, що споживачами не було надано позивачу доказів того, що їхні квартири обладнані в установленому порядку електроопалювальними установками, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позивач правильно здійснював розрахунки із вказаними споживачами відповідно до пункту 1.1 Порядку №309. Зважаючи на те, що позивач застосовував тариф на електричну енергію у відповідності до вимог чинного законодавства, то суд вважає, що сума коштів, яку позивач отримав, є обґрунтованою.
Із вказаного слідує, що при здійсненні господарської діяльності позивач не порушував і не встановлював самостійно ціни і тарифи на електричну енергію, а чітко дотримувалась режиму державного регулювання цін і тарифів та норм чинного законодавства України, тому твердження відповідача про отримання позивачем необґрунтованої виручки на суму 15546,49 грн. у зв'язку із незастосуванням пільгового тарифу для споживачів є безпідставним та необґрунтованим.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року
N 507-ХІІ відповідальність настає лише у разі виявлення порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів. Зокрема пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного законодавства в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
В зв’язку з тим, що тарифи на електроенергію не обираються товариством самостійно, а застосовуються виключно відповідно до Порядку №309, судом встановлено, що в діях позивача відсутні порушення державної дисципліни цін, тому Рішення №229 є таким, що прийняте в порушення норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій, натомість позивач довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача належать до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати присудити позивачу у відповідності до вимог ч.1 ст.94 КАС України з Державного бюджету.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін № 271 від 19.08.2010 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 229 від 19.08.2010 року.
Присудити на користь позивача - закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Комшелюк Т.О.