Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2010 р. справа № 2а-23670/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповський Є.В.
розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Донецького окружного
адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Будьонівському районі міста Донецька (надалі – позивач, ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Позов мотивовано неподанням до податкового органу, в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування України» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ бухгалтерської та податкової звітності більше одного року, що згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2004р. № 755-ІV є - підставою для застосування нормативного припису п. 2 ст. 46 вказаного Закону та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Суд, перевіривши матеріали та оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
19.07.2002р. ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Будьонівської районної у м. Донецьку ради як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 83085, АДРЕСА_1. Відповідач став на податковий облік до ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька 11.07.2002 року.
Із Акту від 30.04.2010 року ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька вбачається, що відповідач не подавав протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законодавства.
Згідно з наданої позивачем Довідки № 9915/Б/17-013 від 30.07.2010р., станом на 30.07.2010р. заборгованість у відповідача перед бюджетом відсутня (вказані документи наявні у матеріалах справи).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закон України «Про систему оподаткування», від 25.06.1991, № 1251-XII (із врахуванням змін та доповнень) платники податків зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 1. ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2004р. № 755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Частиною 2 ст. 46 вказаного Закону визначено, що правовою підставою для постановлення такого судового рішення є - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як встановлено у ході розгляду справи відповідач не подавав протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законодавства.
Керуючись викладеним, суд вбачає наявність правових підстав для застосування норми ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2004р. № 755-IV та припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158, 159, 161, 162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 83085, АДРЕСА_1.
2. Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
3. Постанова складена та підписана 08 листопада 2010 року.
4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Череповський Є.В.