Справа № 2-а-2722/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.,
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС міста Вінниці Соловей Олега Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ:
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора ДПС роти ДПС міста Вінниці Соловей О.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2010р. відповідачем було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АВ № 256219, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260грн. Позивач вважає дану постанову не обґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з порушенням чинного законодавства, оскільки вважає, що надав пішоходу можливість пройти повз його автомобіль, після чого продовжив свій рух, тому позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з’явився, але подав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
12.10.2010 року відповідачем винесено постанову АВ № 256219 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. В постанові також зазначено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 не надав переваги в русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переході чим порушив п.п. 18.1 ПДР.
Провадження у даній справі відкрите судом 22.10.2010 року, в ухвалі суд запропонував відповідачу в строк до 28.10.2010 року надати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Згідно ст.122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність водіїв, крім іншого, за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Згідно ст.69 ч.1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення вимог ст.71 ч.2 КАС України відповідач не виконав свій обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, в разі заперечення позову.
З огляду на вказане та приймаючи до уваги те, що постанова не містить будь-якої інформації про докази в підтвердження факту порушення ПДР позивачем, при цьому в ній не зазначено, дислокації несення служби відповідачем 12.10.2010 року, наявні підстави для скасування постанови в зв’язку з відсутністю доказів правомірності прийнятого відповідачем рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Щодо вирішення позовних вимог в частині закриття провадження по справі то, оскільки суд не є, відповідно до закону, органом до компетенції якого належать повноваження по розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, а відповідно не має повноважень на її закриття.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.2, 7-9, 11,71ч.2, 86, 158-163 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Постанову АВ № 256219 від 12.10.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень скасувати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: