КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2129/09/0270 (2 тома) Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниця та Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року по справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»до Державної податкової інспекції у м.Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»звернулося до суду з позовом у якому просило (з наступними уточненнями) визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660грн.. за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 68242 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Вінниці надати Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновки про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн. квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 68242 грн.; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн, за червень 2008р. в розмірі 68242грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить (кожен окремо) скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представника позивачів, суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у м.Вінниці були проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача.
В запереченнях ДПІ у м.Вінниці вказує на неможливість відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, які не підтверджені зустрічними перевірками постачальників товарів (послуг) відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України про організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350.
Вказані Методичні рекомендації всупереч вимогам п.1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»не зареєстровані Міністерством юстиції України.
Окрім того, що несплата ПДВ контрагентами позивач сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.
Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.
Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ у м.Вінниці не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.
Однак, встановлений підпунктами 7.7.4 - 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.
Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що приймаючи рішення про зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Вінниці надати Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновки про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість перебрав на себе повноваження вказаних органів, що є неприпустимим.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про задоволення вимог позивача в частині зобов’язання ДПІ у м.Вінниці та Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області вчинити дії.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області підлягає задоволенню, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Вінниці підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –частковому скасуванню.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 201, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області задовольнити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці задовольнити частвоко.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року скасувати в частині зобов'язання Державної податкової інспекцію у м. Вінниці надати Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновки про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн. квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 68242 грн.; зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн, за червень 2008р. в розмірі 68242грн скасувати.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»у задоволенні вказаних вимог.
В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: Н.В. Безименна
Я.С. Мамчур
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2010р.