Справа № 2-1229/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого-судді Кихтюк P.M.
при секретарі Чичотка Т.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на 2/3 частини спадкового майна та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна, -
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на 2/3 частини спадкового майна - квартири АДРЕСА_1. Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на вказане майно, яке вона у визначеному законом порядку прийняла, подавши заяву в нотаріальну контору. Незважаючи на складений дочкою заповіт на ім’я відповідача ОСОБА_4, вона, як єдиний спадкоємець першої черги за законом, у відповідності до ст. 535 ЦК України (в ред. 1963 року), має право на обов’язкову частку, так як являється пенсіонером. Звертає увагу суду на неточності в документах: а саме, в свідоцтві про одруження та народження дочки зазначено прізвище «ОСОБА_5», а в її паспорті - «ОСОБА_5». Просить суд визнати за нею право власності на 2/3 частки вказаної квартири.
Відповідач ОСОБА_4 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частину спадкового майна - квартири АДРЕСА_1. Мотивує свій позов тим, що при визначенні обов’язкової частки слід керуватися нормами ст. 1241 ЦК України (в ред.2003 року), так як правовідносини продовжують існувати на даний час.
В судовому засіданні позивачі по первісному і зустрічному позовах збільшили свої позовні вимоги та просили визнати відповідно за ОСОБА_3 право власності на інше спадкове майно - на 2/3 частину грошових вкладів після смерті спадкодавця, а ОСОБА_4- 1/2 їх частину.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити повністю, а ОСОБА_4 - частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1, належну останній на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.08.1997 року(а.с. ). А також грошові вклади на рахунках ТВБВ Волинського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» за НОМЕР_5, № НОМЕР_1, НОМЕР_6(а.с. ) та успадковані ОСОБА_5 кошти після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. ) на рахунках: НОМЕР_10, № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_3, НОМЕР_9, № НОМЕР_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном(а.с. ).
Спадкодавець все своє майно, згідно заповіту від 02.07.2001 року, заповіла ОСОБА_4(а.с. ).
З повідомлення нотаріальної контори, пояснень сторін та оглянутої спадкової справи № 283/02 заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що із відповідними заявами у визначений законом строк про прийняття спадщини звернулись як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4.(а.с. ), а тому вони належним чином прийняли спадкове майно.
Незважаючи на розбіжність у написанні прізвища в свідоцтві про одруження та народження спадкодавця, де зазначено прізвище «ОСОБА_5», а в паспорті позивача по первісному позову - «ОСОБА_5», факт родинних відносин стверджується паспортом останньої, в якому вона поставила відповідний підпис згідно паспортних даних та поясненнями позивача. Крім цього, вказана розбіжність допущена була у записі в акті про одруження спадкодавця(а.с. ), повідомленні відділу РАЦСу(а.с. ), пенсійному посвідченні позивача(а.с. 8). Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Оскільки вказані правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України(в ред.2003 року), то в даному випадку слід застосовувати положення ЦК України (в ред. 1963 року). У зв’язку з чим посилання відповідача ОСОБА_4 та її представника на необхідність застосування до даних правовідносин норм ЦК України(в ред.2003 року) суд не враховує та до уваги не приймає.
Відповідно до ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 року) непрацездатні дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту не менше двох третин частки, яка б належала б кожному з них при спадкоємстві за заповітом(обов’язкова частка).
Оскільки позивач ОСОБА_3 на момент смерті спадкодавця - її дочки ОСОБА_5 являлась непрацездатною особою пенсійного віку(а.с. 8) та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, то їй відповідно належить 2/3 часки спадкового майна. Іншому спадкоємцю за заповітом - ОСОБА_4 у відповідності до ст. 237 ЦК України (в ред. 1963 року) належить не заповідана 1/3 частка згаданого майна.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги слід вирішити наступним чином: позов ОСОБА_3 задовольнити повністю та визнати за нею право власності на спадкове майно - на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та на 2/3 частки грошових вкладів на рахунках ТВБВ Волинського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_5, № НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_10, № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_3, НОМЕР_9, № НОМЕР_4; позов ОСОБА_4 задовольнити частково та визнати за нею право власності на спадкове майно - на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/3 частку грошових вкладів на рахунках ТВБВ Волинського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_5, № НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_10, № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_3, НОМЕР_9, № НОМЕР_4. В решті її позовних вимог - відмовити.
Оскільки сторони не наполягали на відшкодуванні судових витрат, то суд вважає за доцільне їх не стягувати.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 524, 529, 534, 537, 544, 546, 548, 549 ЦК України(в ред.1963 року), ст. 3, 10, 33, 38. 44, 60. 64, 114, 123, 131, 176, 209, 213, 216, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Первісний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та 2/3 частини грошових вкладів на рахунках ТВБВ Волинського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» за НОМЕР_5, № НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_10, № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_3, НОМЕР_9, № НОМЕР_4.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частину грошових вкладів на рахунках ТВБВ Волинського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» за НОМЕР_5, № НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_10, № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_3, НОМЕР_9, № НОМЕР_4.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.