Справа № 2а-118/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2007 року Київський районний суд міста Донецька в складі: головуючого - судді Попревича В.М.,

при секретарі Джус Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідачів та відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у період з 17.05.1976 по 30.12.1996 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 30.12.1996 р. по 31.10.2005 р. - в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України, а саме - в органах податкової міліції ДПА у Донецькій області на посаді начальника відділу оперативно-розшукової діяльності, тобто перебував на публічній службі.

Наказом ДПА України від 31.10.2005 р. № 2033-О його звільнено з податкової міліції ДПА у Донецькій області у відставку за віком з 31 жовтня 2005 року.

У період проходження служби в органах податкової міліції у лютому 2003 р. під час виконання службових обов’язків він одержав травму, внаслідок якої обласною МСЕК № З м. Донецька йому встановлено третю групу інвалідності на підставі акту № 2704 огляду МСЕК від 12.12.2005 р.

16 січня 2006 року в управління персоналу ДПА у Донецькій області він надав заяву щодо виплати йому страхової суми у зв’язку з втратою працездатності, пов’язаної з виконанням службових обов’язків, До заяви він надав всі необхідні документи. Але його заява своєчасно не була розглянута комісією з розгляду справ щодо виплат страхових сум ДПА у Донецькій області. Тільки у листопаді 2006 року він дізнався, що причиною цього є ненадання ним довідки про місячне грошове утримання за останньою посадою, але при наданні заяви йому було повідомлено, що ця довідка відповідно до підпункту „а" пункту 2 Положення надається на день виплати страхової суми. Він надав до вказаної комісії довідку про місячне грошове утримання за останнє займаною ним посадою станом на 24.11.2006 р.

15 грудня 2006 року він одержав повідомлення від ДПА у Донецькій області щодо результатів розгляду його заяви стосовно виплати страхової суми з державного в’язкового особистого страхування. Йому повідомили, що 07.12.2006 р. його заява розглянута на засіданні комісії та прийняте наступне рішення: „після укладення відповідного договору направити до страхової компанії матеріали для нарахування та виплати Вам страхової суми".

Вважає, що таке рішення комісії є протиправним та таким, що порушує його права з приводу проходження публічної служби. Вважає, що відповідачі порушують чинне законодавство щодо державного обов’язкового особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби України та посадових і службових осіб податкової міліції і в такому разі повинен сам відшкодувати шкоду, заподіяну йому ушкодженням здоров’я при виконанні службових обов’язків. Просить суд визнати дії відповідачів щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги у зв"язку з заподіянням ушкодження здоров"я і встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов’язків, протиправними та такими, що порушують його права та інтереси у сфері публічно - правових відносин, зобов’язати Міністерство фінансів України передбачити у кошторисі на утримання Державної податкової адміністрації України на 2008 рік кошти у розмірі 223 702, 20 гривень, на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв"язку встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов’язків у період проходження служби в органах податкової міліції ДПА України, зобов’язати Державне казначейство України забезпечити перерахування коштів у сумі 223 702, 20 гривень на рахунок Державної податкової адміністрації України на виплату йому одноразової грошової допомоги, стягнути з Державної податкової адміністрації України на його користь у якості відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом 223 702, 20 гривень -одноразову грошову допомогу у зв’Язку з встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов’язків у період проходження служби в органах податкової міліції ДПА України.

Представник відповідача Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Донецькій області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до положень підпунктів «а» та «б» пункту 2 Положення про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 1992 p. N 627 особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:

у разі одержання застрахованим тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) -в розмірі чотиримісячного грошового утримання, легкого поранення - в розмірі двомісячного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав; у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов’язків:

інвалідові І групи - в розмірі п’ятирічного грошового утримання; інвалідові II групи - в розмірі чотирирічного грошового утримання; інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання.

Згідно з пунктом «б» Положення особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N 488, а саме: у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Ступінь втрати працездатності ОСОБА_1, як свідчить довідка МСЕК, складає 30 відсотків. Позивач розрахував страхову суму у 100-відсотковому розмірі, що протирічить законодавству. Крім того, розмір страхової суми визначає не застрахований, а страхова компанія. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представники відповідачів Міністерства фінансів України, Державного казначейства України в судовому засіданні не з»явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать розписки про вручення повісток, причину неявки суду не повідомили. Суд, вважає заможливе розглянути справу

на підставі документів, що знаходяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 17.05.1976 по 30.12.1996 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 30.12.1996 р. по 31.10.2005 р. - в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України, а саме - в органах податкової міліції ДПА у Донецькій області на посаді начальника відділу оперативно-розшукової діяльності, тобто перебував на публічній службі.

Наказом ДПА України від 31.10.2005 р. № 2033-О ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції ДПА у Донецькій області у відставку за віком з 31 жовтня 2005 року.

У період проходження служби в органах податкової міліції у лютому 2003 р. під час виконання службових обов’язків ОСОБА_1 одержав травму, внаслідок якої обласною МСЕК № 3 м. Донецька йому встановлено третю групу інвалідності на підставі акту № 2704 огляду МСЕК від 12.12.2005 р.

Відповідно до ст. ст. 26 Закону України від 04.12.1990 року № 509-Х11 " Про державну податкову службу в Україні " на осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України " Про міліцію ".

 ст. 23 Закону України " Про міліцію " від 20.12.1990 року № 565 - XII передбачає, що працівник міліції підлягає обов"язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій. Порядок та умови страхування працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту „а" пункту 2 Положення про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 p. N 59 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.992 р. N 627 (далі за текстом - Положення), у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через З місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов’язків, інвалідові III групи виплачують страхові суми в розмірі трирічного грошового утримання.

16 січня 2006 року в управління персоналу ДПА у Донецькій області ОСОБА_1 надав заяву щодо виплати йому страхової суми у зв’язку з втратою працездатності, пов’язаної з виконанням службових обов’язків. До заяви він надав всі необхідні документи. Але його заява своєчасно не була розглянута комісією з розгляду справ щодо виплат страхових сум ДПА у Донецькій області. Тільки у листопаді 2006 року ОСОБА_1 дізнався, що причиною цього є ненадання ним довідки про місячне грошове утримання за останньою посадою, але при наданні заяви йому було повідомлено, що ця довідка відповідно до підпункту „а" пункту 2 Положення надається на день виплати страхової суми. ОСОБА_1 надав до вказаної комісії довідку про місячне грошове утримання за останнє займаною ним посадою станом на 24.11.2006 р.

15 грудня 2006 року ОСОБА_1 одержав повідомлення від ДПА у Донецькій області щодо результатів розгляду його заяви стосовно виплати страхової суми з державного в’язкового особистого страхування. ОСОБА_1 повідомили, що 07.12.2006 року його заява розглянута на засіданні комісії та прийняте наступне рішення: „після укладення відповідного договору направити до страхової компанії матеріали для нарахування та виплати ОСОБА_1 страхової суми".

Відповідно до п/п «а» п.2 Положення про порядок і умови державного обов»язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 року № 627, виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми.

Згідно довідки ДПА у Донецькій області від 27.11.07 за вих. № 05-013-1030 розмір грошового забезпечення на посаді начальника відділу оперативно-розшукової діяльності УПМ ДПА у Донецькій області станом на 01.12.07 становить: посадовий оклад -1573, 00 грн., надбавка за спеціальне звання - 135, 00 грн., винагорода за вислугу років (40 %) - 683, 20 грн., а всього 2391, 20 грн.

ДПА у Донецькій області у вказаній довідці не враховує жодної надбавки та доплати, які одержував ОСОБА_1 на час звільнення з посади. З цим погодитися не можна.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входить: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розмір грошового забезпечення за посадою начальника відділу оперативно-розшукової діяльності УПМ ДПА у Донецькій області з урахуванням надбавок і доплат, які одержував ОСОБА_1 на час звільнення з посади, станом на 01.12.2007 р. складає 6213, 95 грн.:

посадовий оклад -1573, 00 грн.,

надбавка за спеціальне звання - 135, 00 грн.,

винагорода за вислугу років (40 %) - 683, 20 грн.,

надбавка за високі досягнення у праці (50 %) - 1195, 60 грн.,

надбавка за таємний характер роботи (15 %) - 235, 95 грн.,

надбавка за особливі умови служби, професійний ризик (100 %) 2391, 20 грн. (по Указу Президента України від 22.03.02. № 288).

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги, що підлягає стягненню з Державної податкової адміністрації України на користь позивача ОСОБА_1 у зв’язку з встановленням йому інвалідності, становить 223702, 20 грн. (6213, 95 грн. х 36 м-ців.)

На підставі викладеного, ст. ст. 26 Закону України « Про Державну податкову службу в Україні », ст. 23 Закону України « Про міліцію », п/п « а » п.2 Положення про порядок і умови державного обов»язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 року № 627, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162, 167, 170 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідачів та відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, задовольнити.

Визнати дії Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв"язку з заподіянням ушкодження здоров"я і встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов’язків, протиправними та такими, що порушують його права та інтереси у сфері публічно - правових відносин,

Зобов’язати Міністерство фінансів України передбачити у кошторисі на утримання Державної податкової адміністрації України на 2008 рік кошти у розмірі 223 (двісті двадцять три тисячі сімсот дві) гривень 20 копійок на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв"язку встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов"язків у період проходження служби в органах податкової міліції ДПА України.

Зобов’язати Державне казначейство України забезпечити перерахування коштів у сумі 223 702 (двісті двадцять три тисячі сімсот дві) гривень 20 копійок на рахунок Державної податкової адміністрації України на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Стягнути з Державної податкової адміністрації України на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом 223 702 (двісті двадцять три тисячі сімсот дві) гривень 20 копійок - одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням інвалідності, що настала під час виконання службових обов’язків у період проходження служби в органах податкової міліції ДПА України.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.