Справа № 1-115/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 25 січня 2008 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бачинського В.Л.

за участю секретаря Потрапелюк Н.П.

прокурора Вознюк М. А.

захисника ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Мужика М. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Шклінь Горохівського району Волинської області, проживаючого АДРЕСА_1, працюючого слюсарем СГ ТзОВ «Городище», освіта неповна середня, неодруженого, громадянина України, раніше судимого 11.05.2006 року Горохівським районним судом Волинської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, звільненого від покарання постановою Горохівського районного суду від 29.05.2007 року,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4, 07.11.2007 року біля 18 год. в с Городище Луцького району, знаходячись на охоронюваній та огородженій території СГ ТзОВ «Городище», скориставшись відсутністю працівників товариства, на території автопарку незаконно заволодів автомобілем «САЗ-3507», 1984 року випуску, р.н. НОМЕР_1 вартістю 10400 грн.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, давши суду показання про те, що дійсно 07.11.2007 року перебуваючи на роботі на території товариства, захотів переконатись, що вміє їздити на автомобілі. Проїхавши на автомобілі п’ятдесят метрів, він загруз. Після чого автомобіль залишив і пішов додому. За території господарства він не виїжджав. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у встановленому судом злочині повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, з показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 вбачається, що 07.11.2007 року йому повідомили, що викрали автомобіль. Коли він приїхав на ферму, то побачив, що автомобіль з відчиненими дверима стоїть на території господарства. Крім того вказав, що територія автопарку окремо не охороняється і повністю не огороджена.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 вказав, що території СГ ТзОВ «Городище» охороняється фірмою «Легіон Страж». Вся території огороджена забором, об’єкти на території огороджені і освітлюються. Автопарк окремо не охороняється, однак він огороджений металевим забором з трьох боків і до нього є вільний доступ з території господарства.

З протоколу огляду місця події від 08.11.2007 року вбачається, що на території СГ ТзОВ «Городище» виявлений автомобіль «САЗ», д.н. НОМЕР_1, який був викрадений з автопарку даного господарства, (а.с. 7-11).

При відтворенні обстановки та обставин події від 09.11.2007 року за участю ОСОБА_4, останній розказав та показав, яким чином він заволодів транспортним засобом і вказав, що їздив даним автомобілем по території господарства, (а.с. 45-51).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є незаконне заволодіння транспортним засобом.

Суд виключає з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення в інше сховище, оскільки, як вбачається з показань підсудного, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 є працівником даного господарства і міг вільно пересуватись по його території. Крім того, території автопарку окремо не охороняється і повністю не огороджена, що вбачається з фототаблиці до протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 48).

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, який позитивно характеризується по місцю роботи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість знята, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітніми, добровільне відшкодування завданих збитків, до обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

В справі цивільний позов не заявлений.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, з обранням йому покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі з іспитовим строком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити попереднім - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.