Справа № 22-1486 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. –Мичка І.М.
Категорія № 34 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представника – адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ « Рівнеагроспецмонтаж» ( ЗАТ „ Рівнеагроспецмонтаж” ) на рішення Здолбунівського районного суду від 5 серпня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ « Рівнеагроспецмонтаж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду від 5 серпня 2010 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково : стягнуто на його користь з відповідача у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в сумі 4504 грн. 30 коп. та 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вважає його незаконним, оскільки посилання суду у рішенні на розрахунок матеріальної шкоди, зроблений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області є безпідставним, оскільки жодного доказу у ньому про належність позивачу вказаної земельної ділянки немає. Окрім того, призначення вказаної ділянки - рілля без жодних посилань на наявність будь-яких посівів. Розрахунки матеріальної шкоди зроблено самим позивачем. За 2008 р. вартість неодержаної продукції повинна становити не 1633 грн., а 163 грн. з ділянки розміром 0, 4628 га. Розрахунки , окрім того, зроблені на підставі довідки Головного управління статистики від 15.12.2008 р. із зазначенням середньої урожайності пшениці озимої, в той час, як у 2008 р. на ділянці позивача вирощувались озимі зернові культури ( третікал). Розрахунок витрат на рекультивацію та відновлення родючості землі, вартість неодержаної продукції за 2008 -2009 р.р. здійснені без будь-яких належних і допустимих обгрунтувань та доказів.
Незаконним є рішення суду і в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди . Про проведення на земельній ділянці газопроводу позивачу було відомо ще у 2007 р. і лише у лютому 2009 р. він звернувся з даним позовом до суду. У справі відсутні докази про звернення позивача до товариства та доказів, що йому останнім було відмовлено у вирішенні питань мирним шляхом.
Суд взяв до уваги як доказ завданої відповідачем моральної шкоди, перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 09.10.2008 р. по 24.10.2008 р. у відділенні неврології Рівненської клінічної лікарні. В цей же час ОСОБА_2 13.10.2008 р. здійснював виїзди на свою земельну ділянку, укладав правочини з держкомземінспекцією. Вказане захворювання будь-яким чином не пов»язано з обставинами справи. Просить рішення скасувати.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах заявлених ОСОБА_2 у суді 1-ї інстанції позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
20.02.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до ЗАТ «Рівнеагроспецмонтаж» та просив стягнути на його користь з відповідача матеріальні збитки в сумі 4504 грн. 30 коп., збитки, завдані зменшенням комерційної вартості земельної ділянки в сумі 10 000 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 1 500 грн. та судові витрати в сумі 205 грн. 04 коп.
Згідно з протоколом установчих зборів ТзОВ „ Рівнеагроспецмонтаж” від 1.07.2009 р. та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 6.07.2009 р. в результаті припинення ЗАТ „ Рівнеагроспецмонтаж” шляхом реорганізації через перетворення у ТзОВ „ Рівнеспецмонтаж”, останнє є правонаступником ЗАТ „ Рівнеагроспецмонтаж” ( а.с. 16, 17).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-РВ № 029899 від 25.05.2003 р. , позивачу належить земельна ділянка площею 1, 43 га з цільовим призначенням – ведення особистого селянського господарства ( а.с. 7).
Внаслідок проведення ЗАТ « Рівнеагроспецмонтаж» в період з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. на вказаній земельній ділянці земляних робіт з виїмкою грунту по прокладанню газопроводу, на її частині площею 0, 0628 га було повністю знищено посіви озимих зернових культур ( третікал) , а на частині ділянки, площею 0, 4 га були створені умови для унеможливлення проведення сільськогосподарських робіт (а.с. 12).
Неправомірні дії відповідача також стверджуються протоколами про адмінправопорушення від 28.10.2008 р. та від 10.12.2008 р., постановами про накладення адмінстягнення від 29.10.2008 р. та від 11.12.2008 р. №№ 35 -37, 43 (а.с. 48 -55).
З листа управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області від 4.11.2008 р. вбачається, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земель не за цільовим призначенням та зняття грунтового покриву ( родючого шару грунту), позивачу була заподіяна шкода, завдана земельним ресурсам в розмірі 1410 грн. 04 коп . ( а.с. 11, 14 -16).
Згідно з довідкою головного управління статистики у Рівненській області від 15.122.2008 р., середня урожайність пшениці озимої в господарствах Здолбунівського району станом на 31.10.2008 р. становила 39, 8 центнера з 1 га. Ціна реалізації пшениці по всіх напрямках на 1.12.2008 р. становить 886, 9 грн. за тонну ( а.с. 13 ).
На підставі вказаної довідки та розрахунку, зробленого позивачем, збитки, завдані йому діями відповідача , що складаються з вартістю пошкоджених посівів та неодержаного з пошкодженої земельної ділянки врожаю протягом 2008-2009 р.р. становлять 1633, 62 х 2 = 3267, 24 – 925, 60 = 2340 грн. 84 коп.
Оскільки ні в суді 1-ї інстанції, ні в апеляційній скарзі , заперечуючи проти вказаної суми, відповідач в порядку вимог ст. 60 ЦПК України, не надав доказів щодо вартості пошкоджених посівів озимих зернових культур та неодержаного позивачем врожаю, його доводи в цій частині не заслуговують на увагу.
Також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача і витрати, зазначені у кошторисі вартості обстеження земельної ділянки в сумі 124 грн. 62 коп. ( а.с. 18).
Разом з тим, позивач також просив стягнути з відповідача 400 грн. витрат на рекультивацію та відновлення землі , однак з чого він виходив при визначенні саме такої суми, останній не зазначив та доказів на її підтвердження суду не надав ( а.с. 17).
Також не є належними та достовірними доказами понесених позивачем витрат на проїзд надані останнім ксерокопії квитків на суму 38 грн. на маршрутне таксі та квитанція за послуги таксі в сумі 190 грн. ( а.с. 19).
У зв»язку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині до задоволення не підлягають.
Таким чином сума матеріальних збитків, завданих позивачу відповідачем становлять 2340, 84 + 1410, 04 = 3 750 грн. 88 коп. + 124, 62 = 3875 грн. 50 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1500 грн. , яка на думку відповідача доведена не була, не заслуговують на увагу.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях. Яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У відповідності до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
У зв»язку з наведеним, суд 1-ї інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині та визначив розмір такого відшкодування, виходячи із засад розумності і справедливості, з врахуванням характеру завданої шкоди, ступеню вини відповідача, ступеню душевних та моральних страждань позивача.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.
У зв”язку з наведеним, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ч. 3 ст. 386 ЦК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ТзОВ « Рівнеагроспецмонтаж» - задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду від 5 серпня 2010 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди в сумі 4504 грн. 30 коп. – змінити, зменшивши стягувану з ТзОВ « Рівнеагроспецмонтаж» на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди з 4504 грн. 30 коп. до 3875 грн. 50 коп. В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді