Судове рішення #11940718

Справа № 22-1375/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Мичка І.М.

Категорія : №                         Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

   

                                                                                           

                                                                     У Х В А Л А

               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

               18 жовтня 2010 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Оніпко О.В.,

        суддів : Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

        при секретарі – Сеньків Т.Б.

       

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області на рішення Здолбунівського районного суду від 29 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про захист права власності на земельну ділянку.

    Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника – адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                     

                                                          в с т а н о в и л а  :

    Рішенням  Здолбунівського районного суду від 29 червня 2010 року  позов задоволено: визнано недійсним рішення  Богдашівської сільської ради Здолбунівського району  від 20 липня 2007 року №160 про скасування рішення сільської ради від 20 жовтня 2004 року №143.  

    В поданій на дане рішення апеляційній скарзі представник Богдашівської сільської ради  вказує на його незаконність через невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування судом норм матеріального  та процесуального права.

    Вказує, що спірна земельна ділянка належить до земель загального користування і помилково була передана у власність позивачу. Рішення Богдашівської сільської ради  №160 від 20 липня 2007 року про скасування рішення сільської ради №143 від 20 жовтня 2004 року було винесене на підставі протесту прокурора Здолбунівського району, згідно якого земельна ділянка площею 0,0079 га, що була передана у власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку, відноситься до земель загального користування. Позивач даного протесту прокурора не оскаржував, документів, які б спростовували результати перевірки прокуратури  та твердження голови Богдашівської сільської ради, не надав.

Доводить, що рішення Богдашівської сільської ради №143 від 20 жовтня 2004 року не позбавляє позивача права власності на земельну ділянку, а лише уточнює площі землеволодінь громадян та вносить зміни у рішення сільської ради.  

             Просить рішення Здолбунівського районного суду від 29 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

             Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується рішення Богдашівської сільської ради №160 від 20 липня 2007 року  про скасування рішення №143 від 20 жовтня 2004 року.

          Згідно п.п.1,3 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

          Пунктом 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Аналогічні роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини 1 ст.143 Конституції України, пунктів "а","б","в","г" ст. 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України положень пунктів "а","б","в","г" ст. 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень; положення п.1 ч.1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

         Така ж позиція висловлена у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 "Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п.2 вказаної постанови і зазначено, що не розглядаються у порядку цивільного судочинства  спори, зокрема, щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.п.1,3 ч.1 ст. 17 КАС віднесено до компетенції адміністративного суду.

        Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 150 Конституції України - рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов'язковим до врахування усіма судами України при вирішенні спорів.  

Згідно п.1 ч.2 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою  закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

         Враховуючи, що  заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішення Богдашівської сільської ради від 20 липня 2007 року №160 про скасування рішення сільської ради за №143 від 20 жовтня 2004 року пов’язані з виконанням органом місцевого самоврядування управлінських функцій у сфері земельних відносин, та керуючись рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2010 та п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на тій підставі, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

 Керуючись ст. ст. 205, 303, 307,310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                у х в а л и л а :

   

Апеляційну скаргу Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області задовольнити частково.

Рішення  Здолбунівського районного суду від 29 червня 2010 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про захист права власності на земельну ділянку закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація