Справа № 2-22/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року                                           Жовтневий районний суд

                                                        м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого         – судді Мазниці А.А.

    При секретарі     – Ковальській Т.Г.

За участю:

Позивача             – ОСОБА_1

Представника позивача     – ОСОБА_2

Відповідача             – ОСОБА_3

Представника відповідача     – ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,  ОСОБА_5, Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, про відшкодування   шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

    У жовтні 2004 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що є власником домоволодіння АДРЕСА_1. 06.08.2004 р. останнє було залите водою внаслідок виходу з ладу обладнання системи водопостачання у водопровідному колодязі відповідачки, що потягло затоплення підвалу, просочування води під стіни та як наслідок загальну просадку  будинку і пошкодження його конструкцій, чим позивачеві заподіяна матеріальна та моральна шкода. З урахуванням викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь визначену експертним шляхом суму у відшкодування матеріальної шкоди та 1.700, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

    У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.

    Відповідачка ОСОБА_3, що одночасно представляла інтереси відповідача ОСОБА_5 на підставі довіреності (а.с. 194), у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність її вини у заподіянні шкоди, оскільки на її думку аварія у системі водопостачання була пов’язана з неякісним ремонтом, попередньо проведеним на її замовлення співробітниками МКП “Дніпроводоканал”, та на недоведеність заявлених вимог і відсутність в неї коштів для розрахунку з позивачем.

    Представник відповідача МКП “Дніпроводоканал” у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

    Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності від 09.04.1998 р. належить на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1  (а.с. 9).

Власниками домоволодіння АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 29.07.1999 р. є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 27, 30, 42). Дане домоволодіння перебуває у користуванні тільки відповідачки ОСОБА_3, що проживає та зареєстрована у ньому (а.с. 28), відповідачка ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_3 (а.с. 29).

06.08.2004 р.є мала місце аварія у системі водопостачання будинку відповідачів, а саме зруйнувався водопровідний вентиль водопроводу у місці його вмикання до міської водопровідної труби, внаслідок чого відбулося залиття будинку позивача та його пошкодження (а.с. 16, 17, 78). Вартість робіт з відновлення пошкодженого нерухомого майна позивача з залученням підрядної будівельної організації згідно висновку експерта склала 7.470, 00 грн. (а.с. 71-107). Тим же висновком підтверджені причина аварії та наявність причинного зв’язку між нею та пошкодженням будинку позивача.

    Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані положеннями ст. ст. 1166, 1167, 1192 ЦК України.

    Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.      

                Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, що заподіяла шкоду майну, зокрема відшкодувати заподіяні збитки у розмірі вартості виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Вирішуючи питання про наявність у спірних правовідносинах вини відповідачів, суд виходить з наступного. Так, ОСОБА_3, будучи співвласником та мешканцем домоволодіння АДРЕСА_2, одночасно є співвласником та користувачем системи його водопостачання. Враховуючи, що  елемент обладнання, з виходом з ладу якого пов’язане заподіяння шкоди позивачеві, призначений для подання води тільки до будинку АДРЕСА_2 та знаходиться за межами водопостачальної системи загального користування, він також є власністю співвласників зазначеного будинку. У спірних правовідносинах забезпечення безпечної експлуатації зазначеного елементу системи водопостачання визначалося ніяким чином не пов’язаними з позивачем односторонніми діями відповідачки ОСОБА_3, яка ним безпосередньо користується, в частини належного догляду за його станом, забезпечення його обслуговування, своєчасної заміни тощо. Враховуючи, що такі дії нею вчинені не були, або були вчинені у недостатньому обсязі, суд вбачає вину останньої у заподіянні шкоди позивачеві. Вини ОСОБА_5 у спірних правовідносинах  не вбачається, оскільки остання, будучи співвласником домоволодіння АДРЕСА_2,  одночасно не є користувачем його в цілому та відповідного елементу системи його водопостачання.

Також немає підстав для задоволення позовних вимог, звернутих до відповідача МКП “Дніпроводоканал”. Так, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільний процес є змагальним, а обов’язок доказування покладається на сторони. В той же час з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, який саме ремонт був здійснений співробітниками цього відповідача у системи водопостачання домоволодіння АДРЕСА_2 на замовлення відповідача ОСОБА_3, та чи наявний причинний зв’язок між якістю зазначеного  ремонту і наступною аварією, а отже посилання відповідачки ОСОБА_3 на вину цього відповідача у заподіянні шкоди позивачеві не є доведеними.  

Враховуючи, що подія, внаслідок якої була залита квартири позивача, сталася з вини відповідача ОСОБА_3, суд доходить висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з неї на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди визначеної експертним шляхом вартості відновного ремонту з залученням сторонньої підрядної організації у  розмірі 7.470, 00 грн. (а.с. 78, 79).

Вирішуючи питання про обгрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного. Не викликає сумнівів, що у спірних правовідносинах йому була заподіяна певна моральна шкода, що виразилася у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов'язаних з пошкодженням належного йому майна, необхідністю докладання додаткових зусиль до організації свого життя, у тому числі для звернення до суду за захистом свого права. Разом з тим, суду не надані будь-які докази, що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяної йому моральної шкоди і настання внаслідок залиття належного йому домоволодіння суттєвих негативних наслідків для його психологічного та фізичного стану. З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги у відповідній частині такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 200, 00 грн. за рахунок тільки відповідача ОСОБА_3 як особи, винної у заподіянні шкоди. Сума відшкодування визначена судом з урахуванням характеру та тривалості заподіяних позивачеві страждань, переживань та незручностей, а також особи відповідачки ОСОБА_3 та пов’язаних з нею обставин (а.с. 188, 189).

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі, в тому числі  судовий збір (а.с. 5) та оплата проведення  експертизи (а.с. 124), підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача, при цьому з позивача має бути достягнутий в доход держави судовий збір у розмірі 17, 20 грн.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7.670, 00 грн.   (сім тисяч шістсот сімдесят гривень 00 коп.) , в тому числі 7.470, 00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 200, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.  

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити .

В порядку розподілу судових витрат достягнути з ОСОБА_1 в доход держави 17, 20 грн. (сімнадцять гривень 20 коп.)  судового збору, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1.353, 14 грн. (одну тисячу триста п’ятдесят три гривні 14 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                     А.А. Мазниця