Справа № 2-1330/2007 p.

Заочне рішення.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - МахлайС.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд з вищеназваним позовом.

В своїй позовній заяві вказувала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 25.09.1959 року, даний шлюб для сторін є першим. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені в 1969 році, по причині, того, що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем, внаслідок чого в сім'ї виникали сварки, які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просила суд шлюб розірвати, витрати, пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача .

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, заслухавши пояснення позивача, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони 25 вересня 1959 року зареєстрували шлюб, котрий для сторін є першим. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Шлюбно-сімейні стосунки між ними були припинені в 1969 році, і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують. Небажання підтримувати сімейні стосунки, викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов піддягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Витрати по розірванню шлюбу за його згодою необхідно покласти на відповідача у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст.ст. 14,57-59,130,208,209,212-215,218,224-228,232 ЦПК України, ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 25 вересня 1959 року в Сталінському районному ЗАГС М.Караганда, між ОСОБА_2, 1938 року народження та ОСОБА_1, 1937 року народження, актовий запис за № 1124 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2держмито на користь держави в сумі 25 грн. 00 коп.

ОСОБА_1від даного виду платежу звільнити.

Заяву про скасування заочного рішення суду може бути подано на протязі 10 днів з дня тримання копії рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.