ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 листопада 2010 р.                                                                                    № 9/62  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову

та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року

господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2010 року

у справі

господарського суду № 9/62

Кіровоградської області

за заявою ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Кіровоградської філії

до ТОВ "Петрівське плюс"

про визнання банкрутом

розпорядник майна Хащевацький А.П.

(в судовому засіданні представники сторін не з'явились)

В С Т А Н О В И В  :

В провадженні господарського суду Кіровоградської області знаходиться справа про визнання банкрутом ТОВ "Петрівське плюс" (далі –боржника), яка порушена ухвалою суду 11.04.2006 року за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закону) за заявою ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Кіровоградської філії (далі –ініціюючого кредитора).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2010 року відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у прийнятті заяви б/н від 29.04.2010року в частині вимог, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Заяву та додані до неї документи повернуто заявнику. Ухвалено про те, що вимоги конкурсного кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання не розглядаються і вважаються погашеними.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2010 року у справі № 9/62 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 4-7 ГПК України передбачено, що судове рішення приймається за результатом обговорення усіх обставин справи.

          Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Як вбачається за змістом ухвали господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2010року  кредитору ОСОБА_4 було повернуто його заяву з грошовими вимогами до боржника та додатки до неї.

Матеріалами справи підтверджується, що скаржник не надав, як додаток до апеляційної скарги оригінал поданої ним заяви до господарського суду першої інстанції з усіма додатками до неї (том 7, а.с. 154).

Разом з тим, апеляційний суд , не витребувавши у скаржника оригінал його заяви з грошовими вимогами до боржника, здійснив перегляд ухвали суду першої інстанції по суті.

Отже, при цьому суд апеляційної інстанції припустився порушень принципу безпосередності дослідження судом доказів у справі відповідно до статті 4-7 ГПК України та положень статті 101 ГПК України, яка зобов'язує суд апеляційної інстанції здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в повному обсязі, що вимагає дослідження доказів, на підставі яких було прийнято рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, постанову апеляційного суду не можна вважати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права та за належного дослідження обставин у справі.

          На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року слід скасувати, а справу № 9/62  направити на новий апеляційний розгляд до  Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117, 1119 –11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року скасувати, справу № 9/62 направити на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий                                                                                 Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                                                                                                                 О. Яценко