Справа № 11-561/10 Головуючий в 1 інстанції Пономарьова О.М.
ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Лозовський А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 16 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді – Лозовського А.О.,
суддів – Пазюка О.С., Польового М.І.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
адвоката – ОСОБА_2
засудженого – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ківерцівського районного суду від 17 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України з вищою освітою, розлученого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття призначено 3 (три) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну залишено попередній – підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 28 квітня 2010 року близько 9 години, керуючись корисливою метою, проник через незачинені двері в підсобне приміщення (майстерню), що знаходиться на подвір’ї житлового будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав болгарку марки «Parrside» вартістю 200 гривень та садовий секатор вартістю 50 грн. Після цього, він, відкривши за допомогою ключа, який знаходився в серцевині замка, вхідні двері, проник у вищевказаний будинок та викрав з кімнати жіночу золоту каблучку, вартістю 670,17 грн., а з приміщення коридору чоловічі шкіряні туфлі чорного кольору вартістю 100 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1020,17 грн. Крім цього, він же, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно 1 травня 2010 року близько 9 години, керуючись корисливою метою, зі столу, що знаходився на подвір’ї житлового будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, таємно викрав два мобільні телефони марки «Нокіа-7373» та «Нокіа 1110», вартістю відповідно 600 грн. та 200 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи вини та правильності кваліфікації своїх дій, зазначає, що призначене йому покарання є надто суворим, оскільки свою вину у вчиненому він визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів та добровільно відшкодував потерпілим завдані збитки. Вважає, що характеристика на нього, видана головою Цуманської селищної ради, не повністю відповідає дійсності. Просить вирок суду змінити та призначити йому більш м’яке покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які апеляцію підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Дану кримінальну справу суд першої інстанції за згодою всіх учасників процесу розглянув у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 299 КПК України, обмежившись допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів і дав детальні пояснення з приводу обставин вчинення злочину, та дослідженням доказів, що характеризують особу засудженого, а тому визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Згідно ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог ст. 299, ст. 301-1 КПК України докази не досліджувались, не перевіряються в апеляційному порядку.
Фактичні обставини справи та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України ніким не оспорюються.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України та з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував, що, він хоч і в силу ст. 89 КК України судимості немає, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності і знову вчинив умисні корисливі злочини, в тому числі тяжкий злочин; обтяжуючу покарання обставину –вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння; його негативну характеристику за місцем проживання, в правдивості якої підстав сумніватися немає, і обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Суд також врахував і пом’якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений, а саме, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування матеріальних збитків, призначивши йому мінімальне покарання, передбачене санкціями ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Підстав для пом’якшення засудженому покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням, про що просить засуджений у своїй апеляції, колегія суддів не вбачає.
Обране судом покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України і воно є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 17 вересня 2010 року відносно нього - без змін.
Головуючий /-/ Лозовський А.О.
Судді /-/ Пазюк О.С., Польовий М.І.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області А.О.Лозовський