УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Пюри Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Романівської сільської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинок, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), визнання частково недійсним державного акта, визнання права власності на частину будинку та частину земельної ділянки, визнання недійсним рішення виконкому Романівської сільської ради
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2010 року
в с т а н о в и л а :
11 жовтня 2010 року Брусилівським районним судом Житомирської області постановлена ухвала якою відмовлено представнику позивачки в прийнятті позовної із змінами та доповненнями від 11.10.2010 року.
На вказану ухвалу, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити вимоги апеляційної скарги. Зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та звужує її конституційні права.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного .
Як вбачається з матеріалів справи, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 знаходиться на розгляді в суді першої інстанції з січня 2009 року (а.с. 9-11). В лютому 2009 року позивачка збільшила позовні вимоги (а.с.52-55). З вказаного часу справа розглядалася судом по суті неодноразово.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц- 7734 Головуючий в суді 1-ї інстанції Седун Ф.В.
Категорія 34 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
11 жовтня 2010 року представник позивачки подала до суду позовну заяву зі змінами та доповненнями, в якій просила, окрім вимог, які заявлені за первісними позовами:
- залишити без змін свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 28.01.2009 року в якому зазначене право позивачки на ј частину земельної ділянки площею 3,3769 га.;
- визнати недійсним в частині, яка стосується виникнення права позивачки ОСОБА_1 на обов’язкову частку (тобто зазначити право відповідачки тільки на 5/12 частин спільного сумісного майна подружжя згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.10.2004 року, за яким відповідачка ОСОБА_2 отримала право на спадкове майно у вигляді жилого будинку №15 з надвірними будівлями, який знаходиться в селі Романівка Брусилівського району по вул. Польовій та згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.10.2004 року за яким відповідачка отримала право на земельну ділянку площею 0,810 га, яка знаходиться на території Романівської сільської ради;
- визнати недійсним у частині, яка стосується права позивачки на обов’язкову частку - ј частину свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.01.2009 року, за яким відповідачка отримала право на спадкове майно у вигляді банківського вкладу на рахунку №91551-13307, відкритого 19.07.2008 року із залишком 11 939,78 грн. у ВАТ „Державний ощадний банк України”.
Відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК України, яка діє з 30.07.2010 року, змінити предмет та підстави позову, позивач може до початку розгляду справи по суті.
Виходячи з норм зазначеної статті, коли законодавством встановлена процедура вчинення зазначеної процесуальної дії, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив представнику позивача - ОСОБА_5 у прийнятті позовної заяви зі змінами та доповненнями.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доводи апелянта про те, що судом порушено її конституційні права є безпідставними.
Відмова в прийняті позовної заяви, в якій змінено предмет та підстави позову, не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивач вправі звернутися до суду з вказаними вимогами, шляхом пред’явлення нового позову в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали відсутні.
3
Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,312,313-315,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді