УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначав, що з вини відповідача, 19.02.2009 року сталася дорожньо-транспорна пригода. Внаслідок пригоди, автомобіль, який належить йому на праві власності, отримав механічні пошкодження. Розмір завданих матеріальних збитків становить 22 813 грн. 83 коп., які позивач просив стягнути з відповідача.
Також, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі
3500 грн. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що ним перенесені душевні страждання та стрес, які негативно вплинули на стан його здоров’я. Він вимушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя, оскільки залишився без автомобіля.
Окрім зазначеного, позивач просив стягнути на його користь 480 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 250 грн. витрат за попередню оцінку автомобіля, 400 грн. за проведення транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження, 45 грн.25 коп. транспортних послуг, 6 грн.70 коп. за направлення відповідачу повідомлення, 236 грн.56 коп. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22 813 грн.83 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 480 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 400 грн. за проведення транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження, 45 грн.25 коп. за доставку запчастин, 6 грн.70 коп. за направлення відповідачу повідомлення, 236 грн.56 коп. на відшкодування судового збору, 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 156грн.16 коп. за надання оголошення в газеті.
20 вересня 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-7264 Головуючий в суді 1-ї інстанції Шелепа А.А.
Категорія 34 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, та не прийняті зауваження відповідача щодо завищених цін на запчастини та ремонтні роботи, а також суд не сприяв в залученні доказів на підтвердження виконаних робіт та фінансових документів які підтверджували б факт понесених позивачем витрат.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19 лютого 2009 року по вул. Черняхівського в м. Житомирі, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ -2107 д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля МАЗДА д/н НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_3 (а.с.13). Вказані автомобілі належали сторонам на праві приватної власності (12).
Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2009 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, яке виразилося в порушенні ним п.п.10.1,31.1 Правил дорожнього руху, однак провадження по справі закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.13).
На час розгляду справи постанова суду не скасована у встановленому законом порядку.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях відповідача вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та стягнув з нього матеріальну і моральну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль МАЗДА, який належить ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження (а.с. 9).
Матеріальна шкода завдана позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди визначена відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження від 27 лютого 2009 року та складає 22 813 грн.83 коп. (а.с.6-8).
Доводи апелянта про те, що вартість матеріалів та відновлювальних робіт в автотоварознавчому досліджені завищена є безпідставними, оскільки не спростовані у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідачем та його представником ні в суді першої інстанції, а також при розгляді справи в апеляційній інстанції, не заявлялися клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, а також не надавалися інші докази на
3
підтвердження своїх заперечень щодо завищеної вартості деталей та ремонтних робіт.
При розгляді справи в апеляційному суді, відповідачу та його представнику роз’яснено обов’язок надати докази на підтвердження своїх заперечень щодо завищеної вартості деталей та ремонтних робіт, зокрема право на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи, а також попереджено про наслідки вчинення або не вчинення вказаних процесуальних дій (частини 4 статті 10 ЦПК України).
Не є підставою для скасування рішення суду та обставина, що суд не долучив до матеріалів справи акти виконаних робіт по ремонту автомобіля та фінансові документи на підтвердження понесених витрат.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та його представник були ознайомлені з вказаними документи, які в послідуючому долучені до матеріалів справи. Зі змісту вказаних документів вбачається, що позивачем на ремонт автомобіля МАЗДА, в березні 2009 року, витрачені кошти в розмірі 23 334 грн.05 коп. (а.с.78-86).
Також, не впливає на правильність рішення суду і та обставина, що суд не обговорив питання про передачу пошкодженого майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Відповідно до вимог п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Як встановлено судом, ремонт автомобіля МАЗДА проведений позивачем ще в березні 2009 року, а запчастини, які підлягали заміні, були залишені в осіб, що здійснювали ремонт. Позивач в апеляційній інстанції пояснив, що запчастини, які були замінені не збереглися, оскільки самі ремонтні організації їх утилізують за спливом строків, а з часу відновлення автомобіля, та до часу ухвалення рішення пройшло багато часу. Окрім того, доказів на підтвердження того, що пошкоджені запчастини мають певну цінність, суду не надано.
Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди призводить до негативних змін в нормальному ритмі життя особи, та виходячи з характеру та обсягу заподіяних моральних страждань стягнув з відповідача 1 500 грн.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді