УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Олексієнка М.М.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства „Житомиргаз” в особі Коростенського управління експлуатації газового господарства, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Газ сервіс”, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою спільного користування (двором) та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який в послідуючому неодноразово доповнювала та уточнювала. В останній редакції позову від 25 травня 2010 року просила зобов’язати ОСОБА_2 в 10-ти денний строк після набрання чинності рішення знести самовільно збудований навіс при в’їзді у двір спільного користування, демонтувати ганок при вході в квартиру 3, яка є власністю ОСОБА_2, прибрати щити з обох боків двору спільного користування, демонтувати (засипати піском та забетонувати) вигрібні ями у дворі спільного користування та біля стін будинку №12, знести стійки для сушіння білизни та прибрати клумбу з квітковими рослинами, що знаходяться у дворі спільного користування, заборонити відповідачу створювати перешкоди паркування особистого транспорту у дворі спільного користування, зобов’язати відповідача надати право (можливість) проїзду на транспортному засобі до її квартири, а також стягнути з ОСОБА_2 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Окрім зазначених вимог, позивачка просила зобов’язати Коростенське управління експлуатації газового господарства, яке обслуговує газопровідні магістралі, разом з ОСОБА_2, який набув право власності на ввідну газопровідну трубу до квартири АДРЕСА_1, підняти зазначену трубу до висоти 3-х метрів.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-7062 Головуючий в суді 1-ї інстанції Ярмоленко В.В.
Категорія 45 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
14 вересня 2010 року до участі в справі залучено належного відповідача ВАТ „Житомиргаз” (з 17.07.2010 року Публічне акціонерне товариство „Житомиргаз”) в особі Коростенського управління експлуатації газового господарства (а.с.148).
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_2 в 10-денний термін з дня набрання чинності рішення суду демонтувати за власний кошт вигрібну яму в дворі спільного користування шляхом засипання її піском та бетонування, а також прибрати стійки для сушіння білизни в дворі спільного користування.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове – про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що при ухваленні рішення суд не надав об’єктивної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2. Позивачці на праві приватної власності належить 119/250 ідеальних частин житлового будинку, а відповідачу ОСОБА_2 - 17/125 (а.с. 10-13).
Рішенням Коростенської міської ради від 02 березня 2004 року, за вказаним будинком закріплено земельну ділянку, яка розподілена між співвласниками будинку. Для спільного користування громадян ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залишена земельна ділянка площею 124 кв. м (а.с.71).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися неприязні стосунки, які виникли у зв’язку з користуванням спільним двором (а.с.75, 79,82).
25.09.2008 року сторонам було винесено офіційне застереження щодо недопущення антигромадської поведінки один до одного (а.с.82).
3
Питання щодо порядку користування спільним двором, зокрема, влаштуванням відповідачем у дворі спільного користування вигрібної ями, спорудження навісу, а також неможливість проїзду транспорту для відкачки стоків із вигрібної ями ОСОБА_1, розглядалося різними інстанціями протягом тривалого часу.
Так, 18.06.2008 року, Коростенською районною санітарно-епідемілогічною станцією при перевірці на місці встановило, що вигрібна яма ОСОБА_1 розміщена в місці, під’їзд до якого неможливий.
Також, перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 самовільно влаштував одну із вигрібних ям безпосередньо біля вікон квартири ОСОБА_1, в дворі загального користування (а.с.15), а тому, задовольняючи позовні вимоги, суд правильно виходив з того, що права позивачки порушені та підлягають відновленню шляхом демонтування вигрібної ями в дворі спільного користування, а також знесення стійок для сушіння білизни в дворі спільного користування.
В задоволенні вимог про знесення самовільно збудованого навісу, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, виходячи з наступного.
Позивачка посилається на те, що влаштований відповідачем дощатий навіс при в’їзді в двір загального користування та ввідна газопровідна труба до квартири АДРЕСА_1 перешкоджає заїзду спеціалізованого транспорту для обслуговування вигрібної ями.
Як вбачається з матеріалів справи, районною санітарно-епідемілогічною станцією неодноразово направлялися приписи, як на ім’я позивачки, так і на ім’я відповідача щодо неналежного облаштування та утримання вигрібних ям (а.с.16,24,92 ).
01 вересня 2008 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення санітарного законодавства відповідно до вимог ст. ст. 46 та 47 Закону України „ Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (а.с.94,95).
При проведенні експертизи, 07.11.2008 року, встановлено, що ОСОБА_1 самовільно влаштована вигрібна яма з порушенням будівельних норм (а.с.39, 41).
При розгляді справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснила, що вигрібну яму влаштувала в 2004-2005 роках. Докази на підтвердження того, що влаштування вигрібної ями було погоджено з КП „Водоканал” та районною санітарно-епідемілогічною станцією не надано. З огляду на викладене, позивачка самовільно, та на свій розсуд влаштувала вигрібну яму у місці, під’їзд до якого неможливий.
Згідно акта перевірки, яка проведена представниками КП „Волоканал” вбачається, що проїзд до вигрібної ями, яка влаштована ОСОБА_1, неможливий у зв’язку із збудованою газовою мережею, висота якої становить 2,2 м. Також, перевіркою встановлено, що ширина проїжджої частини від будинку до газового стояка складає 2,2 м, в той час як висота спеціалізованої автомашини АС-ГАЗ-53, що використовується для очищення вигрібних ям в приватному господарстві, становить 2,7 м, а ширина - 2,4 м, в (а.с.25,171).
4
Зменшення проїжджої частини двору за рахунок інженерного обладнання по газифікації квартири №3 на 0,4 м, встановлено і висновком експертизи від 07.11.2008 року. Обмеження проїжджої частини двору по висоті утворилося в результаті розташування газопровідної труби до квартири №3 на висоті 2,3 м, та до квартири №2 на висоті 2,2 м (а.с. 41).
В той же час, експертом встановлено, що габаритні розміри навісу, який збудований ОСОБА_2 на дворі загального користування, не зменшують частину двору ні по висоті, ні по ширині.
Не є перешкодою в користуванні спільним двором і клумба, влаштована відповідачем навпроти своєї квартири. Зі змісту фотоматеріалів, які долучені до справи, та даних експерта, ширина клумби, яка знаходиться біля квартири №3, становить 0,25 м від огорожі, в той час як ширина клумби, яка знаходиться біля квартири №2, та належить позивачці, становить 0,90 м.
У зв’язку з викладеним, наявність, чи відсутність дощатого навісу та клумби не порушує прав позивачки, оскільки навіс розташований над газовою трубою, сам по собі не створює перешкоди для проїзду спеціалізованого транспорту, при наявності інших перешкод, зокрема газової труби та стояка.
Також, обґрунтовано суд відмовив і в задоволенні позовних вимог щодо підняття до висоти 3-х метрів ввідної газопровідної труби.
Судом встановлено, що, газифікація будинку по АДРЕСА_1 проведена на підставі проекту, який відповідає технічним умовам. Зокрема, Правилам безпеки систем газопостачання України та Державним будівельним нормам, які передбачають висоту прокладки наземних газопроводів - 2,2 м на непроїзній частині території в місцях проходу людей. Додаткові зміни при прокладці дворового газопроводу здійснюються за письмовим зверненням власника будинку, які на час будівництва були відсутні (а.с.172, 193).
При розгляді справи в апеляційній інстанції, ОСОБА_2А пояснив, що придбана ним частина будинку була газифікована відповідно до затвердженого проекту, він намагався лише газифікувати літню кухню, однак не отримав дозвіл від позивачки.
Вказані обставини не заперечує і ОСОБА_1, яка пояснила, що вигрібну яму влаштувала після газифікації будинку.
Всі інші вимоги позивачки, а саме: демонтувати ганок при вході в квартиру відповідача, прибрати щити з обох боків двору спільного користування, заборонити відповідачу створювати перешкоди паркування особистого транспорту у дворі спільного користування, а також зобов’язати відповідача надати право (можливість) проїзду на транспортному засобі до її квартири не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що наявність ганку та щитів створюють їй перешкоди в користуванні двором для заїзду спеціалізованого транспорту.
Оскільки ширина двору від стіни до газового стояка становить 2,2 м, а ширина спеціалізованої машини для відкачування вигрібних ям- 2,4 м (а.с. 171,172).
5
Доводи апелянта про те, що в КП „Водоканал” існують спеціалізовані машини меншого розміру не підтверджені належними доказами, та спростовуються відомостями, що зазначені КП „Водоканал” (а.с. 25, 171).
Також, позивачкою не доведено, що відповідач створює їй перешкоди в користуванні двором, залишаючи особистий транспорт (мопед), та перешкоджає проїжджати транспортним засобам до її квартири.
Відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та ст. 1167 ЦК України, позивачка не надала доказів на підтвердження розміру спричиненої моральної шкоди, не зазначила характер, обсяг і глибину моральних страждань та їх наслідків.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст.209,218, 303,307,308, 313-315,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді