УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до газети „Народний Тижневик „Субота” та ОСОБА_3 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування вимог зазначав, що на сторінках газети „Народний Тижневик „Субота” 04 березня 2009 року, в черговому номері №9, була опублікована стаття „Звіряче полювання: двох братів ледь не вбили за двох впольованих кабанів”. На думку позивача, відомості, що розповсюджені в зазначеній статті, не відповідають дійсності, порочать його честь та гідність, а тому просив ухвалити рішення, яким визнати недостовірними відомості, розповсюджені в газеті стосовно нього та зобов’язати газету „Народний Тижневик „Субота” спростувати розповсюджені відомості та принести вибачення на сторінках газети.
Також, позивач просив стягнути з відповідачів по 25 000 грн. моральної шкоди, яку обґрунтовував тим, що розповсюдження недостовірної інформації негативно вплинуло на його самопочуття, психологічний стан, як керівника підприємства та депутата міської ради.
12 жовтня 2009 року судом замінено первісного відповідача - газету „Народний Тижневик „Субота” належним відповідачем ОСОБА_2 – засновником газети (а.с.26).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2010 року позов задоволено частково.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-6263 Головуючий в суді 1-ї інстанції Єзерська І.В.
Категорія 39 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Визнано недостовірними та спростовано відомості, викладені в газеті „Народний Тижневик „Субота” №9 (476) від 04 березня 2009 року опубліковані в статті „Звіряче полювання: двох братів ледь не вбили за двох впольованих кабанів”, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1
Зобов’язано засновника газети „Народний тижневик „Субота” ОСОБА_2 надрукувати спростування відомостей, які не відповідають дійсності, викладені в статті „Звіряче полювання: двох братів ледь не вбили за двох впольованих кабанів”, протягом 30 днів після набрання рішенням законної сили, яке повинно бути набрано тим самим шрифтом і розміщено під заголовком „Спростування” на тому ж самому місці шпальти, де і містилося повідомлення, яке спростовується.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 5000 грн. з кожного на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 2 508 грн.50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що ОСОБА_2 не був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. Справа розглянута без визначення статусу газети, де надрукована стаття, та без надходження матеріалів з прокуратури Житомирського району та слідчого управління.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в газеті „Народний Тижневик „Субота” №9 (476) від 04 березня 2009 року опублікована в стаття „Звіряче полювання: двох братів ледь не вбили за двох впольованих кабанів”.
В зазначеній статті опубліковане інтерв’ю ОСОБА_3, яке він надав ОСОБА_6 (автору статті) про події, які мали місце 11 січня 2009 року в с. Корчак Житомирського району з участю ОСОБА_7, ОСОБА_1, інших осіб, та пов’язані з наслідками полювання в ДП „Тригірському мисливському господарстві” (а.с.10,11).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у наведений спосіб було поширено недостовірну інформацію про безпосереднє звинувачення позивача у порушенні законів, вчиненні протиправних дій, та дій несумісних зі званням депутата Житомирської міської ради. Поширенням такої негативної інформації було порушено право позивача, а відповідачем всупереч вимогам ст. 277 ЦК України, ст. 10 ЦПК України не представлено доказів на спростування доводів позивача щодо порушення його прав через поширення негативної інформації, отже така інформація згідно ч.3 ст. 277 ЦК України вважається недостовірною.
3
Проте з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Виходячи з норм зазначеної статті, вибір способу захисту особистого немайновог
о права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації належить позивачеві.
За змістом п.24 Пленум Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд задовольняючи позов, повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
В порушення вищезазначених норм позивач в позовній заяві не зазначив, яка саме інформація в статті „Звіряче полювання: двох братів ледь не вбили за двох впольованих кабанів” є недостовірною, та ганьбить честь і гідність ОСОБА_1 Також, не зазначено позивачем, яка саме інформація підлягає спростуванню (а.с.5).
Зі змісту статті вбачається, що в ній містяться відомості, які стосуються не тільки позивача, але й інших осіб, які були присутні 11 січня 2009 року в с.Корчак Житомирського району в помешканні ОСОБА_3 (а.с.10-11).
На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги, не залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 з метою конкретизації відомостей, що на його думку є недостовірними, та які він просить спростувати.
Та обставина, що до подій, які мали місце 11 січня 2009 року в с. Корчак Житомирського району причетні й інші особи, підтверджується повідомленням УМВС України в Житомирській області, оскільки прокуратурою Житомирської області 20.02.2009 року порушено кримінальну справу проти ОСОБА_7 та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.129, ч.3 ст.189 КК України, а 06 травня 2009 року прокуратурою порушено кримінальну справу проти ОСОБА_7 та інших осіб за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України (а.с.114).
Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд ні в мотивувальній, ані в резолютивній частинах не зазначив, яка саме конкретно інформація про ОСОБА_1, що поширена в статті „Звіряче полювання: двох братів
4
ледь не вбили за двох впольованих кабанів”, є недостовірною, порочить честь та гідність позивача, та підлягає спростуванню.
Оскільки позивач не просив визнати недостовірною певну інформацію про нього, а місцевий суд в свою чергу не усунув вказаний недолік, тому висновки суду про захист порушеного немайнового права позивача передбаченого ст. 277 ЦК України, є передчасним.
За вказаних обставин, апеляційний суд в силу наданих цивільно-процесуальним законодавством повноважень, позбавлений права усунути такі недоліки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.209,218, 303,307,309,313, 316,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді