УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2010 року
по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності заповіту, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою, та в обгрунтування вимог зазначав, що його батько ОСОБА_3 05.04.2001 року склав заповіт. Все своє майно де б воно не знаходилося та із чого б воно не складалося, він заповів в рівних частинах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Заявник не може реалізувати спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки в заповіті невірно зазначене його прізвище. Тому просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності йому, тобто ОСОБА_2 заповіту, складеного ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_4, посвідченого 05.04.2001 року секретарем виконавчого комітету Зарічанської сільської ради.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2010 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт належності ОСОБА_2 заповіту, складеного померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_4, посвідченого 05.04.2001 року секретарем виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Житомирського району ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №208.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким встановити факт належності заявнику заповіту в 1/3 частині спадкового майна. Зазначає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_2 має право на 1/3 частину спадкового майна, а не на все спадкове майно.
_______________________________________________________________________________
Справа №22ц-6238 Головуючий в суді 1-ї інстанції Єзерська І.В.
Категорія 58 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного .
Судом встановлено, що 05 квітня 2001 року секретарем виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Житомирського району ОСОБА_6 посвідчено заповіт ОСОБА_3, за яким, все своє майно він заповів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частинах (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 32).
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, заявник не може отримати, оскільки в заповіті невірно зазначене його прізвище. Замість „ОСОБА_2” зазначено „ОСОБА_2”.
Та обставина, що саме на ім’я ОСОБА_2, нарівні із ОСОБА_5 та ОСОБА_1 складений та посвідчений заповіт 05 квітня 2001 року, підтверджується зібраними у справі доказами, та не заперечується заінтересованими особами (а.с. 8,10,11,33,52,53).
Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати
докази про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Зі змісту Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2006 року за №940 вбачається, що виправлення в заповіт вносяться за згодою заповідача.
В інший спосіб, крім, як шляхом встановлення певного юридичного факту, заявник позбавлений можливості захистити своє цивільне право, а тому його заява є обґрунтованою.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд встановив факт належності ОСОБА_2 заповіту без врахування інших осіб, які нарівні з ним успадкували майно ОСОБА_3 згідно заповіту від 05 квітня 2001 року, а тому рішення суду підлягає зміні.
3
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2010 року змінити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 нарівні з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заповіту, складеного померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, та посвідченого 05 квітня 2001 року секретарем виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Житомирського району ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №28.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді