УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” (надалі ПАТ „Ерсте Банк”) в особі Житомирського регіонального управління ПАТ „Ерсте Банк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року ВАТ „Ерсте Банк” ( з 16.11.2009 року ПАТ „Ерсте Банк”) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів достроково в солідарному порядку 36 184 грн. 27коп. дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 275 362 грн.72 коп. В послідуючому, позивачем збільшені позовні вимоги на суму 43 046,42 дол. США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на момент ухвалення рішення суду (а.с. 212,213).
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 23.01.2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та ВАТ „Ерсте Банк” були укладені кредитні договори на суму 19 950 дол. США зі сплатою за користування кредитом 12,5%, та на суму 15 000 дол. США зі сплатою за користування кредитом 13,5%. На забезпечення виконання зобов’язання за кредитними договорами, в цей же день, були укладені договори поруки з ОСОБА_2
У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконував вимоги договорів та не сплачував кошти за користування кредитами, Банк просив задовольнити позовні вимоги шляхом звернення стягнення на кошти відповідачів в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках та вкладах в установах банків та інших фінансових установах.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з
_______________________________________________________________________________________________________
Справа №22ц-5771 Головуючий в суді 1-ї інстанції Комнадський О.В.
Категорія 27 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Ерсте Банк” заборгованість за кредитними договорами станом на 28 травня 2010 року в розмірі 339 636 грн.25 коп. в еквіваленті 43 046,42 дол. США, по 850 грн. судового збору, та по 125 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, посилається на те, що суд не звернув уваги на відсутність рахунку для погашення заборгованості та графіку погашення кредиту, що свідчить про відсутність у сторін згоди щодо всіх істотних умов договору. Також, на думку апелянта, суд не навів в рішенні розрахунки сум заборгованості, та не зменшив суму неустойки.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ „Ерсте Банк” укладено кредитний договір № 014/5904/6/09301, за яким Банк надав, а відповідач отримав, кредит у розмірі 19 950 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 22 січня 2028 року (включно) із сплатою 12,5% річних /а.с. 7-9/.
23 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено ще один кредитний договір № 014/5904/3/09305, за яким Банк надав, а відповідач отримав, кредит у розмірі 15 000 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 22 січня 2018 року (включно) із сплатою 13,5% річних /а.с. 13-15/.
На забезпечення зазначених кредитних договорів 23 січня 2008 року між ВАТ „Ерсте Банк” та ОСОБА_2 укладені договори поруки, за яким поручитель зобов’язувався відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань за кредитними договорами від 23.01.2008 року за № 014/5904/6/09301 та № 014/5904/3/09305 перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник /а.с.19-22/.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав свої зобов’язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кошти, передбачені кредитними договорами (а.с.23,24), однак останній, в порушення вимог п. 5.2. кредитних договорів, свої зобов’язання перед Банком не виконував в повному обсязі. Кошти за користування кредитом та відсотки перестав сплачувати відповідно до графіка погашення кредиту з листопада 2008 року /а.с.2,3, 58/.
За змістом п.6.5. Кредитних договорів, Банк вправі вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції, у випадках порушення умов, які визнаються сторонами як істотні. Зокрема, як істотним є порушення Позичальником пунктів 5.1, 5.2, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.9 Договорів.
3
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 554 ЦК України та п.4 договорів поруки передбачають солідарну відповідальність боржника та поручителя перед
кредитором в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою.
На підставі викладеного, суд обґрунтовано стягнув з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/5904/6/09301-19 149,48 дол. США, по відсотках за користування кредитом – 3972,58 дол. США, пеню за прострочку кредиту -421,54 дол. США, пеню за прострочку сплати відсотків -1094,86 дол. США, за кредитним договором № 014/5904/3/09305 -13814,50 дол. США, по відсотках за користування кредитом – 3095,23 дол. США, пеню за прострочку кредиту -645,09 дол. США, пеню за прострочку сплати відсотків -853,09 дол. США. Всього стягнув 43046,42 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України, на момент ухвалення рішення, 339 636 грн.25 коп.
Доводи апелянта про те, що між відповідачем та Банком не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, оскільки в договорі відсутній номер позичкового рахунку та графік погашення кредиту, є безпідставними.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 підписав кредитні договори від 23.01.2008 року, отримав кошти, зазначені в договорах, та відповідно до умов договору, починаючи з лютого 2008 року по жовтень 2008 року включно, погашав кредит відповідно до графіка погашення кредиту та планового розміру коштів (а.с. 58-61), а отже, відповідач погодився з умовами договору, оскільки почав його виконувати.
Твердження ОСОБА_1В, про те, що він не мав впевненості в тому, що сплачені ним кошти через касу банку спрямовані на виконання зобов’язання, є надуманими.
Відповідачем не доведено та не встановлено судом, що кошти сплачені за період з лютого 2008 року по жовтень 2008 року, не були спрямовані на погашення кредитів від 23.01.2008 року.
Також, є безпідставними доводи апелянта з приводу того, що в матеріалах справи, та у відповідача, відсутній Графік платежів, який є додатком до кредитного договору.
Так, 23 січня 2008 року ОСОБА_1, підписані повідомлення позичальника – фізичної особи про умови надання споживчого кредиту, які є додатками до кредитних договорів №014/5904/6/09301 та № 014/5904/3/09305 ( а.с.10,16). В свою чергу, до зазначених повідомлень додаються розрахунки орієнтовної сукупної вартості кредитів та реальної
4
процентної ставки, які є фактично Графіками платежів за кредитними договорами. Дані графіки підписані як Кредитором, так і Позичальником (а.с.11,12,17,18).
За змістом пунктів 5.2. кредитних договорів від 23 січня 2008 року Позичальник зобов’язаний щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, частково
погашати кредит та сплачувати відсотки згідно з Графіком платежів (а.с. 7, 13).
Та обставина, що позивач був ознайомлений з Графіком погашення кредиту та прогнозною сумою коштів, які підлягають сплаті щомісяця, підтверджується роздруківкою з особового рахунку НОМЕР_1 та НОМЕР_2(а.с. 25-31, 36-48), Графіками погашення та розрахунками заборгованості (а.с. 11,12,17,18).
Виходячи з аналізу вказаних документів, відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору, оскільки, починаючи з лютого 2008 року, проводив погашення кредиту та відсотків за кредитними договорами в строки та в розмірах, що визначені Графіками погашення (а.с. 58-61).
Не впливає на правильність рішення суду і та обставина, що в мотивувальній частині рішення, не наведений розрахунок заборгованості, оскільки суд погодився з розрахунком заборгованості за кредитними договорами, які здійснені позивачем (а.с.58-61).
Також, у зв’язку з тим, що вини Кредитора в порушенні зобов’язання не вбачається, суд обґрунтовано не застосував норми ст. 616 ЦК України, та не зменшив розмір збитків і неустойки.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314,315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді